Палітра мовної гри: добірка віршів Анатолія Мойсієнка

У розділі «Автори на літеру М» з’явилася колекція віршів Анатолія Мойсієнка. До неї ввійшли твори, що демонструють характерний для автора експериментальний підхід: поєднання звуконаслідування, паліндромів і лаконічних образів.

Серед оприлюднених текстів — «Жовтень жовті жолуді...», «В зелених переспівах...», «Ви — сумнів, він мусив...», «Вир грив...» та «Викине вир гривеники в...». Чимало поезій побудовано на грі співзвуч: «В п'ятницю...», «Вір мені, і не мрів...», «Вiхало лахiв...», «Вередуну Лада — луну дерев...».

Також у добірці — «Усіялася яса лісу...», «Ти пса — на спит...», «Ти покуту куту копит...», «Сонет», «Сонати чурльоніса», «Сiряк я, рiс...». Особливе місце займають мініатюри, де звук стає змістом: «Шипиш...», «Шу — шу — ш...», «Щодуху дощ...», «Щоденно сум'яттям...».

Анатолій Мойсієнко відомий як майстер верлібру, паліндрому та звукопису. Його поезія — це простір, де мова перетворюється на гру, а звичні слова набувають нового звучання. Вірші з цієї добірки дають змогу читачеві відчути ритм і мелодику українського слова в його найнесподіваніших проявах.