Ізюм готується до нового наступу: що змінилося після окупації 2022 року

Ізюм, що досі не оговтався від п'ятимісячної російської окупації 2022 року, знову перебуває під загрозою. Російські війська просуваються Донеччиною на схід від міста, і його мешканці готуються до найгіршого сценарію — побоюючись, що цього разу місто може бути знищене майже повністю.

У місті збереглися могили, які нагадують про події чотирирічної давнини. На хрестах можна прочитати написи «Невідома жінка», «Фрагменти кісток». Після відходу російських військ залишилися зруйновані будівлі та масове поховання. Усі 447 тіл із нього ексгумували й перепоховали на пагорбі, частину решток досі не вдалося ідентифікувати.

Попри те що Ізюм наразі не перебуває під безпосередньою загрозою захоплення, люди готуються до найгіршого й водночас сподіваються, що українські сили утримають лінію оборони. Навколо міста облаштували нові укріплення та відпрацьовують операції для відбиття масштабного штурму. За словами місцевого командира з позивним Тренер, військові планують «кожен можливий сценарій».

70-річний журналіст Микола Калюжний згадує розповіді матері про життя в Ізюмі за німецької окупації й не думав, що це повториться. Він пам'ятає перші російські літаки в небі, перші бомби в центрі міста та понівечене тіло чоловіка під пам'ятником Тарасу Шевченку. «Це було як у Сталінграді 1942 року. Усе палало», — каже він.

У міському історичному музеї діє виставка про життя під російською окупацією: пачки російських цигарок, пропагандистські газети, російські шоломи, розірвані уламками, чоботи окупанта.

Заступник міського голови Володимир Мацокін каже, що Ізюм не хоче залишатися відомим лише як місце масових поховань чи тортур, а прагне жити й відбудовуватися. Водночас наближення фронту заморозило великі інвестиції, зокрема частину планів зі створення підземних шкіл.

Нині в Ізюмі мешкає близько 28 тисяч людей — проти 45 тисяч до початку повномасштабного вторгнення. У місті зруйновані кінотеатр, будівля міської ради, школа. Над тротуаром у центрі натягнута антидронова сітка.

Ізюм є важливим пунктом зосередження сил і логістичним центром для українських військових. Щоб дістатися міста, російським силам довелося б прорвати кілька кілець оборони: мінні поля, потрійні шари колючого дроту, рови та бетонні піраміди, відомі як «зуби дракона», що простягаються на багато кілометрів. Уздовж шосе, що веде до міста, з'являються свіжовикопані траншеї та протитанкові загородження. Після блокпоста антидронова сітка утворює над дорогою тунель. Ізюм став першим містом в Україні, де такі сітки почали встановлювати превентивно — задовго до того, як безпілотники почали тероризувати місто.

Багато оборонних споруд звів 96-й окремий батальйон забезпечення 3-го армійського корпусу, яким командує 40-річний Тренер. Він прибув до Ізюма у квітні 2024 року після боїв у Запорізькій області, Бахмуті та Авдіївці. На той час, за його словами, Ізюм вважали одним із найімовірніших напрямків нового російського наступу.

Тепер московські війська повільно просуваються Донеччиною на схід від міста. Оскільки два міста-фортеці — Слов'янськ і Краматорськ — зазнають обстрілів, Ізюм, який є воротами до Донеччини, набув ще більшого значення як вузол постачання. Тренер прогнозує, що Росія посилить спроби перешкодити переміщенню військ і техніки до Слов'янська і Краматорська, але категорично відкидає припущення про нову окупацію Ізюма. За його словами, свіжі траншеї та інші споруди — це підготовка, а не ознака неминучого просування російських військ. «Те, що вони наближаються, не означає, що вони сюди дістануться. Із відірваними ногами далеко не підеш», — сказав він.

Утім, багато мешканців мають іншу думку. 18-річний Єгор Братищев і 20-річний Клим Величко вважають, що ризик нової окупації існує. «Імовірність висока. Ви бачили нашу лінію фронту? Вона щодня наближається до нас», — каже Братищев. За його словами, у Росії набагато більше людей, керованих авіабомб і безпілотників порівняно з Україною. «Оборона тут дуже сильна, але це лише питання часу», — додав він.

Власниця кіоску з овочами та квітами Наталія Руденко зізнається, що боїться: залишатися в місті може стати надто небезпечно. «Російські війська тепер знищують цілі міста. Це страшно. Ми живемо із зібраними валізами», — сказала вона.

Хірург головної лікарні Ізюма Юрій Кузнєцов розповів, що до окупації 2022 року мешканці були наче «маленькі діти» — не усвідомлювали жахів, які на них чекали. «Тепер я більше боюся, ми більше боїмося, тому що розуміємо небезпеку», — сказав він. За його словами, вже майже всі його пацієнти мають поранення, пов'язані з атаками безпілотників. Повномасштабний штурм, на його думку, буде гіршим, ніж у 2022 році. «Цього разу це буде стовідсоткове знищення», — сказав лікар.

Заступник міського голови Мацокін визнає, що люди стурбовані, але зазначає, що вони «більше говорять про надію». Він дивується, звідки вони беруть сили. Можливо, це захисний механізм, припускає він, або ж люди просто звикли до війни.