У Чернігові завідувачку кафедри засудили за хабар від студента: 5 років умовно і 500 тисяч на ЗСУ

Вирок ухвалили 7 вересня. За матеріалами справи, завідувачка кафедри разом з іншими працівниками навчального закладу вибудувала схему, за якої гроші зі студентів брали за неявку на заняття, допуск до заліків та успішне складання сесії.

Ключовий епізод стосується абітурієнта, з яким обвинувачена познайомилася у серпні 2025 року під час вступної кампанії. Тоді вона розповіла йому, що за гроші може вплинути на інших викладачів, аби сесію було складено успішно. Наступного разу вони зустрілися особисто 29 грудня 2025 року — тоді жінка назвала суму: 10 тисяч гривень, які студент мав перерахувати на банківську картку. Переказ відбувся під контролем правоохоронців, після чого викладачка розпорядилася коштами на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена визнала провину повністю. 30 квітня 2026 року між прокурором і завідувачкою кафедри було укладено угоду про визнання винуватості, за якою вона погодилася протягом десяти днів переказати на Сили оборони України 500 тисяч гривень.

Суд затвердив цю угоду та визнав жінку винною за частиною 4 статті 368-3 КК України — одержання службовою особою юридичної особи приватного права неправомірної вигоди з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто її надає, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Покарання — п'ять років позбавлення волі з позбавленням права на один рік обіймати посади, пов'язані з викладацькою діяльністю, без конфіскації майна. Від відбування покарання жінку звільнили, встановивши іспитовий строк на один рік. Також суд ухвалив повернути понад 133 тисячі гривень, внесених як застава.

Вирок можна оскаржити у Чернігівському апеляційному суді протягом 30 днів з моменту проголошення.

Окрема деталь: у лютому 2026 року Чернігівська обласна прокуратура повідомляла, що завідувачка кафедри налагодила схему отримання неправомірної вигоди за складання сесії військовозобов'язаними чоловіками, які мали відстрочку у зв'язку з навчанням. У тексті вироку інформації про військовозобов'язаних чоловіків та їхню відстрочку від мобілізації через навчання немає.

Для системи освіти ця справа показова не лише розміром хабаря. Вона демонструє, як адміністративний вплив на викладачів перетворюється на товар: завідувач кафедри обіцяла не власні оцінки, а результат сесії загалом. Схема працювала на перетині вступної кампанії та екзаменаційного періоду — саме тоді, коли студент найбільш уразливий до тиску обставин. Те, що покарання завершилося угодою про визнання винуватості та внеском на оборону, ставить ширше питання: наскільки ефективно університети контролюють доброчесність тих, хто ухвалює рішення про допуск до заліків.