Ексзаступниця міністра освіти підбила підсумки роботи під час війни

Заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова завершила свою роботу на посаді, і в опублікованому дописі підбила підсумки діяльності. Вона зазначила, що цей час був позначений щоденним реагуванням на нові виклики, але зміни не можна було відкладати на період після війни.

Головним принципом роботи Кузьмичова назвала чесний погляд на дані — демографічні, освітні, фінансові — та побудову політик на основі реальності, навіть якщо вони не завжди популярні. За її словами, це дає системі шанс працювати не лише сьогодні, а й через роки.

Одним із ключових напрямів стало реформування підвищення кваліфікації вчителів. Уряд отримав у власність платформу «Вектор», яка стала цифровою основою нової системи. Розпочато пілотування механізму «Гроші ходять за вчителем», що дозволяє педагогам самостійно обирати програми навчання. Також відкрито ринок провайдерів професійного розвитку та розширено коло педагогів, які можуть отримувати державне фінансування.

У межах політики «Освіта для життя» затверджено десять концептуальних засад освітніх галузей і Дорожню карту їх реалізації до 2030 року. Створено нові модельні програми для інтегрованих курсів та поурочні матеріали. Змінено підхід до створення підручників: запроваджено дворічний цикл підготовки, апробацію в школах, комплексну експертизу та вдосконалений конкурсний відбір. Також започатковано Школи авторів та експертів, підготовлено практичний посібник «Як написати підручник НУШ».

Окрему увагу приділено дітям, які опинилися в різних життєвих обставинах через війну. Для дітей за кордоном створено чотири моделі навчання — від повного дистанційного до українознавчого компонента в освітніх осередках. Запроваджено механізм верифікації таких осередків, закріплено право їхніх учителів на педагогічний стаж і державне підвищення кваліфікації. Для дітей на тимчасово окупованих територіях уперше створено окремі механізми навчання: педагогічний патронаж, Типова освітня програма, модельні програми та порядок визнання результатів навчання.

Щодо інфраструктури, то політика «Школа офлайн» мала на меті повернути дітей до очного навчання там, де це безпечно, поєднавши рішення щодо укриттів, підвезення, техніки та організації процесу. МОН стало першим міністерством, яке системно використовує цифрову екосистему DREAM для відбору проєктів, що забезпечує прозорі критерії та відкритий процес ухвалення рішень. Також переглянуто вимоги до навчальних просторів, створюються комплексні сучасні простори за кластерним принципом. Окремим напрямом стали осередки «Захисту України» з практичним навчанням.

Найважливішою зміною Кузьмичова вважає реформу старшої профільної школи. Затверджено Типову освітню програму для академічних ліцеїв, оновлено Положення про ліцей, підготовлено до старту пілот 150 академічних ліцеїв, який розпочнеться 1 вересня 2026 року. Розроблено 191 модельну навчальну програму, а 119 авторських колективів подали підручники для апробації. 99% територіальних громад уже мають бачення мереж закладів освіти. Розпочато системне навчання директорів та вчителів, підготовлено посібник для академічних ліцеїв. Нову професію кар'єрного радника внесено до Класифікатора професій, розроблено професійний стандарт, а понад 6000 педагогів готові допомагати дев'ятикласникам із вибором профілю.

Кузьмичова наголосила, що жоден із результатів не є заслугою однієї людини, і подякувала команді Міністерства освіти і науки, освітянам, громадам, експертам та партнерам. Вона зазначила, що кожен результат можна оцінювати по-різному, але більшість рішень народилися саме в дискусіях, що зробило їх сильнішими. Допис вона назвала спробою зафіксувати власний етап відповідальності.