Формат навчання у вишах визначають самі університети, а не МОН — роз'яснення міністерства

Про це йдеться у відповіді Міністерства освіти і науки на запит редакції. У відомстві нагадують: згідно із Законом «Про вищу освіту», університети працюють на засадах автономії, а безпосереднє управління закладом здійснює його керівник — ректор, президент або директор. Права вишу, що випливають із цієї автономії, не можуть бути обмежені іншими законами чи підзаконними актами.

Ухвалюючи рішення про формат занять, керівництво закладу зважає на безпекову ситуацію в регіоні, стан комунікацій, наявність і місткість укриттів, температурний режим та епідемічну обстановку. Окремий чинник — те, що заклади освіти не належать до об'єктів критичної інфраструктури: під час блекаутів вони знеструмлюються разом із житловими кварталами, тож питання автономного живлення та формату навчання виші закривають власними силами.

Водночас МОН надіслало керівникам закладів вищої освіти лист №1/17933-26 від 20 серпня 2026 року за підписом заступника міністра Миколи Трофименка. Документ містить десять рекомендацій на осінньо-зимовий період 2026/2027 навчального року.

Серед них — розглянути ущільнення графіку освітнього процесу із задіянням суботніх днів восени 2026-го та навесні 2027 року і можливим продовженням навчання влітку 2027-го, крім випускних курсів. За потреби заняття, практичну підготовку, контрольні заходи та індивідуальні завдання пропонують переносити в дистанційний формат, залишаючи очно лише те, що неможливо якісно провести онлайн.

Окремо міністерство радить максимально оцифрувати навчальний контент і забезпечити асинхронне навчання — завантажені лекції, лабораторні практикуми, автономні засоби самоконтролю. Матеріально-технічну базу пропонують зонувати: за критичного дефіциту енергії концентрувати навчання, роботу служб і проживання студентів, зокрема сиріт та осіб із ТОТ, у найбільш захищених та енергоефективних будівлях, а невикористовувані площі тимчасово консервувати.

Ще одна рекомендація — поетапний перехід від поодиноких генераторів до системних рішень: гібридних сонячних електростанцій, промислових накопичувачів енергії, ДБЖ для серверного та комунікаційного обладнання. Під час аудиторного чи змішаного формату орієнтуватися слід виключно на розрахункову місткість укриттів, які відповідають мінімальним вимогам для проведення занять.

МОН також закликає продовжити модернізацію фонду захисних споруд, перетворюючи їх на укриття подвійного призначення з вентиляцією, автономним освітленням, зв'язком і опаленням, та оптимізувати захист цифрової інфраструктури — регулярно копіювати критичні дані й користуватися надійними хмарними сервісами.

Крім того, вишам радять підтримувати контакт із місцевою владою, громадами, бізнесом, закладами культури й спорту щодо оренди або спільного використання приміщень, а також інтегрувати психологічний супровід для студентів і працівників для профілактики професійного та навчального вигорання. Окремо міністерство наголошує на потребі локальних систем оповіщення про повітряну тривогу в навчальних корпусах і гуртожитках та запасів пального, вугілля чи дров для резервного опалення.

Отже, йдеться не про централізовані рішення, а про рамкові орієнтири: міністерство окреслює, до чого варто готуватися, тоді як конкретний формат навчання залишається в межах автономії кожного закладу.