У будівлі на кампусі UCD знайшли середньовічний замок Роебак

Дослідження професора Тадга О’Кіффа, фахівця з історії середньовічної архітектури в Школі археології UCD, засвідчило: значна частина замку Роебак досі неушкоджена. Зовні будівля має цілком вікторіанський вигляд, проте всередині збереглися стіни старовинної фортеці.

Збереження споруди стало наслідком збігу обставин. Власники, які у XVIII–XIX століттях модернізували маєток у георгіанському та вікторіанському стилях, вирішили зводити нові будівлі навколо середньовічних мурів, а не зносити їх. «Середньовічні елементи досі там є. Вони приховані під штукатуркою, але їх можна розпізнати. Нам надзвичайно пощастило, що ті, хто модернізував маєток, просто побудували будівлі навколо середньовічного замку, замість того щоб його зруйнувати», — зазначив О’Кіфф.

За історичними джерелами, фортецю в Роебуку звели через кілька десятиліть після нормандського вторгнення в Ірландію, що почалося 1169 року. Замок стояв на одному з під’їзних шляхів до середньовічного Дубліна й неодноразово перебудовувався протягом Середньовіччя. З ним пов’язана й одна з незвичайних історій минулого: за переказами, Яків II, скинутий король Англії та Ірландії (а також король Шотландії під ім’ям Якова VII), нібито перебував у Роебуку 1689 року, після того як втратив трон.

У XVIII столітті замок перетворився на руїни, тож вважалося, що його залишки згодом знесли під час перебудови маєтку. Важливу підказку дали твори художника Габріеля Беранже, який відвідав руїни приблизно 1765 року та зобразив їх у серії акварелей. «Беранже, як і слід було очікувати, відобразив основну форму будівлі, але, на щастя, він також передавав деякі дуже дрібні деталі. Саме вони дають нам необхідні підказки для відтворення історії конструкції будівлі», — сказав дослідник.

Порівняння цих історичних зображень із тим, що сьогодні ховається за штукатуркою, і дозволило виявити середньовічні елементи. «Плин часу не був ласкавим до замків, зведених на півдні Дубліна в Середньовіччі. Зникнення будівель означає також втрату історичних джерел. Вони залишають прогалини в наших знаннях», — підкреслив О’Кіфф.

Історія Роебака виявилася стійкішою, ніж вважалося. Двір за сучасною будівлею, згідно з дослідженнями, — це саме той двір середньовічного замку. Знахідка показує, як звичайна на перший погляд архітектурна перебудова може законсервувати споруду, що вже вважалася втраченою, і повернути дослідникам джерело, якого, за всіма ознаками, не існувало.