Італія готує обмеження для іноземних школярів і заборону бурок у школах

Італія може стати ще однією країною Євросоюзу, яка законодавчо врегулює носіння релігійного одягу в публічному просторі — принаймні в школах. Прем'єр-міністерка Джорджа Мелоні повідомила, що уряд готує відповідний законопроєкт, виступаючи на молодіжному заході, організованому її партією.

Згідно з її словами, документ має дві ключові складові. Перша — встановлення граничної кількості іноземних школярів в одному класі. Друга — заборона на носіння бурок і нікабів, тобто вбрання, що повністю закриває обличчя, у навчальних закладах.

Мелоні не назвала конкретної цифри, яку планують закріпити як максимальну. Вона пояснила логіку ініціативи так: якщо в класі навчається небагато дітей, які не володіють італійською, вони здатні швидко інтегруватися завдяки підтримці вчителів та однокласників. Натомість значна кількість таких учнів, на її думку, ускладнює освітній процес.

Окремо законопроєкт може зобов'язати батьків іноземних учнів, які мають серйозні труднощі з інтеграцією у шкільну систему, вивчати італійську мову.

«До школи потрібно приходити з відкритим обличчям, і в Італії ніхто — в ім'я справжньої чи уявної традиції — не може вирішувати, що молода жінка повинна ховати своє обличчя», — наводить слова Мелоні AP.

Італія вже має досвід регулювання такого одягу: до квітня 2018 року вона входила до восьми країн ЄС, де діяли закони, що забороняли в окремих громадських місцях носіння головних уборів та елементів одягу, які приховують обличчя. До цього переліку також входили Австрія, Бельгія, Болгарія, Данія, Франція, Німеччина та Іспанія.

Першою країною Євросоюзу, яка заборонила носіння одягу, що повністю закриває обличчя, у громадських місцях, стала Франція. Відповідний закон, ініційований урядом тодішнього президента Ніколя Саркозі, Національна асамблея ухвалила 13 липня 2010 року, а чинності він набув 11 квітня 2011 року.

Після французького рішення подібні ініціативи почали розглядати й інші держави ЄС. Загалом питання регулювання такого одягу обговорювали або врегулювали у 22 із 27 країн-членів. У більшості випадків обмеження стосувалися саме традиційного мусульманського жіночого вбрання — бурок і нікабів. Водночас у 13 країнах ЄС існували окремі правила, які забороняли носіння релігійного одягу в певних державних установах, приватних компаніях або організаціях.

Отже, італійська ініціатива вписується у ширшу європейську тенденцію останніх півтора десятиліття. Її особливість у тому, що вона поєднує регулювання одягу з кількісними обмеженнями для іноземних учнів і вимогами до батьків — тобто торкається не лише символічного, а й організаційного боку шкільної інтеграції. Наскільки ці пропозиції підтримає парламент і яких конкретних форм вони набудуть, наразі невідомо.