Кадровий дефіцит гальмує модернізацію української науки — експертка

Без молодих дослідників та інженерів нове обладнання в лабораторіях втрачає сенс. Засновниця PNRM Ukraine Ганна Толстанова пояснює, чому кадровий голод став головною перешкодою для розвитку вітчизняної науки.
Модернізація української науки впирається не лише в гроші на устаткування, а й у людей, здатних із ним працювати. Про це у своїй колонці заявляє засновниця громадської організації «Професійна мережа менеджерів освіти та науки України» (PNRM Ukraine) Ганна Толстанова.
На її думку, сучасний спектрометр, електронний мікроскоп чи біопринтер — це не просто одноразова покупка. Таке обладнання потребує постійного сервісу, дорогих витратних матеріалів, регулярного калібрування, оновлення програмного забезпечення та кваліфікованих інженерів. «Без цього навіть найсучасніше устаткування ризикує швидко втратити свою цінність», — наголошує експертка.
Проблема ускладнюється гострою нестачею молодих науковців. За оцінками профільних установ, кадровий потенціал галузі перебуває у критичному стані. Толстанова підкреслює: без припливу молодих дослідників країна ризикує втратити не лише здатність створювати власні розробки світового рівня, а й можливість ефективно адаптувати передові міжнародні технології.
Експертка резюмує: навіть масштабне оновлення матеріально-технічної бази не забезпечить сталого розвитку науки, доки не буде вирішена кадрова проблема.
Читайте також
Ще в розділі «Технології»
- «Куншт» створив дорадчу раду для сталої підтримки наукової журналістики
- Майстер з Соколівки створює мініатюрні копії сільгосптехніки з картону
- Жінки в STEM: український форум на Web Summit 2024 зібрав понад 70 000 учасників
- «Куншт» створив дорадчу раду для фінансової стійкості медіа
- SPEKA: нове медіа про бізнес та інновації з унікальною моделлю


