Каразінський університет обирає ректора: Кагановська йде на другий термін

Викладачі, студенти та працівники Каразінського університету обиратимуть керівника на наступні п'ять років. Закон про вищу освіту дозволяє одній особі очолювати заклад двічі, тож Тетяна Кагановська, докторка юридичних наук і професорка, вирішила балотуватися повторно. За її словами, попри можливість відтермінувати вибори в умовах воєнного стану, це стало б порушенням внутрішньої демократичної культури університету.

«Для нас вибори – це можливість "звірити годинники"», – каже вона, пояснюючи, що в дискусіях спільнота формує спільне бачення розвитку на наступні п'ять років і обирає, кому довірити його реалізацію. Заходи безпеки під час голосування буде дотримано.

Перші вибори Кагановська виграла у 2021 році, а за півроку почалося повномасштабне вторгнення. Окупанти підійшли до Харкова в перший же день, згодом ворога відкинули від міста та області, але безпекова ситуація залишається складною. Ректорка не шкодує про своє рішення: «Я вірю, що в кожного з нас є місія, певна задача в життєвій долі». За її словами, місія народжується з любові – до рідних, міста, справи. З 2001 року, коли вона прийшла працювати до Каразінського, її життя пов'язане саме з ним.

Найскладнішим після початку повномасштабної війни було внутрішньо налаштуватися на роботу в прифронтовому регіоні. Обстріли, руйнування, звістки про загиблих воїнів-каразінців, фізична й психологічна втома – усе це пережила спільнота. Відтоді кожен ранок починається з переклички в чаті: чи всі в порядку, чи не потрібна комусь допомога. Кагановська вдячна колективу й випускникам, які з першого дня взяли на себе гуманітарні питання, допомагали долати наслідки обстрілів і годували студентів.

За цей час, за її словами, колектив трансформувався: зникла субординація, люди стали відкритішими одне до одного, звикли до відчуття опори. Університет навчився швидко ухвалювати рішення та діяти.

Від онлайн-навчання заклад перейшов до змішаної моделі. Для студентів-медиків створили можливість проходити практику в безпечнішому регіоні, є освітній хаб у Німеччині. Водночас забезпечення можливості навчатися в Харкові – один із пріоритетів. Опитування студентів засвідчило, що більшість хочуть живого спілкування. На початок нового навчального року функціонує понад 3000 квадратних метрів підземних приміщень для навчання, роботи в лабораторіях і спілкування.

Найбільше просіла чисельність студентів-іноземців: якщо до повномасштабної війни їх навчалося 4500, то зараз менше 200. За винятком іноземців, чисельність здобувачів освіти залишається на довоєнному рівні – у 2025-2026 навчальному році їх понад 13 тисяч. Під час вступної кампанії цього року надійшло 20 тисяч заявок. Кагановську тішить збільшення кількості вступників на природничі науки, тож у програмі на наступні п'ять років вона пропонує посилити підтримку обдарованої молоді.

Серед пріоритетів програми – відкритість, відповідальність за рішення, партнерство студентів, викладачів, науковців і випускників з бізнесом, державою та міжнародними партнерами. Кагановська впевнена, що університет здатен вийти на рівень найсильніших дослідницьких університетів Центральної та Східної Європи. Майбутнє вона бачить за гнучкою системою освіти, яка швидко адаптується до нових технологій, є міждисциплінарною та розрахована на навчання протягом життя.

У планах – досягнення повної відповідності європейським стандартам ESG, міжнародна акредитація та тісніша інтеграція до Європейського наукового простору. Завдяки підтримці Світового банку в університеті з'явився унікальний біопринтер для друку елементів тканин і органів – таких у світі лише 18. Кагановська наголошує: найголовніший потенціал – люди, адже техніку можна придбати, стіни відбудувати, а кваліфіковану людину не заміниш нічим.

Каразінський увійшов до 12 університетів-переможців конкурсу CampeX. Проєкт Karazin LifeTech CampeX посів п'яте місце в загальному рейтингу та перше серед університетів макрорегіону. Ректорка називає це підтвердженням якості стратегії та потенціалу закладу. Попереду – фіналізація проєкту, пошук співфінансування, проєктування і реалізація кампусу досконалості.

Університет також бере на себе соціальні функції: працює Центр ветеранського розвитку, де за запитами ветеранів створено понад 80 освітніх програм. Кагановська бачить необхідність розвивати програми ментального здоров'я для каразінців, ветеранів, їхніх родин і переселенців.

Попри брак ресурсів, вона пропонує свідомо обирати пріоритети, підвищувати якість управління та розвивати академічну автономію факультетів і наукових інститутів. Цифровізація та відповідальне впровадження штучного інтелекту, на її думку, дозволять зменшити процедурне навантаження та вивільнити час для викладання й досліджень.

На завершення розмови ректорка радить колегам і студентам вірити у себе та свою місію, шукати однодумців і підтримувати одне одного. На запитання, чи не занадто це оптимістично, вона відповідає: цьогоріч до Каразінського подалось на 18% більше вступників, ніж минулого року. «Вони росли і формувались під час війни, і дуже добре знають, чого прагнуть», – каже Кагановська, додаючи, що молодь надихає і дарує мотивацію.