Кремль знову кличе за стіл переговорів: що стоїть за жовтневими пропозиціями

Росія повернулася до розмови про переговори, і знову у жовтні. Речник Кремля Дмитро Пєсков заговорив про потребу обговорити все у форматі «Україна – США – Росія». Слідом за ним помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков дав зрозуміти: вимоги Москви не змінюються, і Україні рано чи пізно доведеться їх виконати — мовляв, краще раніше. Самі вимоги не приховують: передача Росії Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.

Сергій Лавров уже заявив, що бойові дії на час переговорів не зупиняться. Мир, за цією логікою, настане лише після згоди України на всі умови. Тож про що саме вести переговори — незрозуміло: свої вимоги Кремль визначив ще кілька років тому і змінювати їх не збирається, а Україна вже не раз відповідала категоричною відмовою.

Та попри це, обговорення триває — і вже саме це втягує нас у кремлівський сценарій. Навіть коли ми відкидаємо пропозиції, ми серйозно їх розглядаємо. А відколи ми почали вірити словам Кремля?

Ситуація нагадує гру в наперстки з шахраями. Єдина помилка, яку робить жертва, — це згода грати. Бо насправді грає лише вона, тоді як протилежна сторона працює над тим, щоб виманити гроші. Здається, що все залежить від спритності рук і гостроти зору, що можна вгадати, під яким наперстком кулька. Але кульки немає під жодним. Будь-яке рішення веде до поразки — не тому, що ти погано грав, а тому що так написаний сценарій. І на випадок викриття обману в шахраїв теж є варіант — удар по голові. Єдиний вихід — від самого початку прийняти: чесної гри не передбачено, тебе хочуть пограбувати і будуть грабувати.

Повертаючись до переговорів: Росія бомбитиме, тиснутиме й вимагатиме територіальних поступок, наголошуючи, що відмова означає бажання продовжувати війну, а Зеленський нібито робить це заради влади. Але якщо Зеленський підпише такий «мир», він підпише собі вирок. У Києві одразу почнеться бунт — і в армії теж, і не з картонками, а всерйоз. Або ж на найближчих виборах — тотальна поразка. До речі, дострокові вибори в Україні не афішують, але цей пункт є одним із ключових у російському списку умов «миру».

Росії не потрібна Донецька область. Не потрібні Запорізька та Херсонська. Їй потрібна вся Україна — точніше, її зникнення з політичної карти. Просто захопити її силою не вдається. Отже, треба спровокувати хаос — з виборами чи без — перечекати і спокійно окупувати всю територію, розколоту внутрішнім конфліктом. Кульки немає під жодним наперстком, тебе просто грабують. Обговорювати щось із грабіжниками безглуздо.