14.09.2026 Знаймо Наука та освіта

МОН: єдиного формату навчання не буде — кожна школа обирає модель сама

·784 слівредакція
МОН: єдиного формату навчання не буде — кожна школа обирає модель сама

Міністерство освіти і науки розробило методичні рекомендації, за якими заклади загальної середньої освіти самостійно визначатимуть формат навчання в умовах воєнного стану. Школам радять заздалегідь підготувати кілька сценаріїв і алгоритм переходу між ними.

Міністерство освіти і науки України підготувало методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Головна ідея документа — відмова від єдиного універсального формату навчання для всіх шкіл країни.

«Умови, в яких школи організовують освітній процес, суттєво відрізняються залежно від безпекової ситуації, особливостей місцевості та спроможності конкретного закладу. Тому єдиної моделі, яка однаково працюватиме для всіх шкіл, не може бути», — наголошують у МОН.

Кожен заклад, за задумом міністерства, має визначати формат навчання, виходячи з власних умов: наявності та місткості укриття, стану інфраструктури, готовності педагогів і учнів до дистанційної роботи. Водночас школа має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними.

Розподіл відповідальності в рекомендаціях такий: МОН формує загальні підходи, засновник або уповноважений ним орган забезпечує необхідні умови й оцінює спроможність закладу, а керівник школи організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.

Алгоритм має враховувати зміну безпекової ситуації, тривалі тривоги, проблеми з електропостачанням чи зв’язком та інші обставини, що впливають на можливість очного навчання. Мета — не ухвалювати рішення щоразу в момент виникнення ризиків, а мати наперед визначені дії для кожного сценарію.

Перший крок для школи — оцінити власну спроможність забезпечити безпечне й безперервне очне навчання. Ідеться про місткість укриття, кількість учнів і працівників, яких можна безпечно розмістити, можливість тривалого перебування в укритті, наявність електроенергії, тепла, води, резервних джерел живлення, доступу до інтернету та зв’язку. Окремо враховують готовність до дистанційного навчання й можливість залучати інші освітні простори громади.

Ключове обмеження: загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття. Якщо укриття використовують не лише під час тривоги, а й як навчальний простір, до уваги беруть фактичну кількість облаштованих місць.

На основі оцінки школа визначає базову модель і альтернативи. Рекомендації описують чотири формати. Перший — очне навчання з переходом до укриття під час тривоги: він підходить, коли тривоги короткі або поодинокі, і після відбою заняття продовжуються. Другий — очне навчання з використанням укриття як освітнього простору: якщо тривоги часті чи тривалі, там облаштовують місця для учнів, робоче місце вчителя, освітлення, електроживлення і, за можливості, інтернет. Третій — поєднання очного й дистанційного навчання за ротацією, коли школа не може безпечно прийняти всіх учнів одночасно. Четвертий — повністю дистанційний формат, якщо безпечне прибуття або перебування в школі неможливе.

Перехід між форматами не має бути спонтанним: школа заздалегідь визначає умови переходу, того, хто ухвалює рішення, зміни в розкладі, режим роботи педагогів і порядок комунікації з учнями та батьками. За можливості уроки радять розпочинати одразу в безпечних місцях.

Окремо в МОН зауважують: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу. Якщо перебування в укритті безпечне і там є належні умови, навчання може тривати — як продовження уроку, самостійна робота, читання, консультації, виконання проєктних чи дослідницьких завдань, повторення матеріалу. Якщо ж тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендують перейти до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або до дистанційного формату.

Школа також має визначити підхід до різних предметів, адже не всі активності однаково легко перенести в укриття чи онлайн. Потрібно вирішити, які заняття вимагають безпосередньої взаємодії вчителя й учнів, спеціального обладнання, лабораторій чи майстерень, які можна проводити в укритті, а які результати досягаються через самостійну, проєктну чи дослідницьку роботу. Якщо частина учнів не має вдома безпечних умов або технічної можливості для дистанційного навчання, школа може організувати для них безпечні навчальні зони чи групи.

Окреме застереження стосується синхронності: в межах одного уроку один учитель не може одночасно проводити заняття для частини учнів очно, а для іншої частини — синхронно онлайн. Натомість протягом дня або тижня різні групи можуть навчатися в різних форматах згідно з графіком, визначеним школою.

Раніше МОН також надало рекомендації щодо організації освітнього процесу у закладах вищої освіти.

Читайте також