Міносвіти: університети мають наперед визначити правила навчання під час тривог і відключень

Заступник міністра освіти і науки України з питань вищої освіти Микола Трофименко окреслив принципи, за якими університети мають організовувати навчання в умовах воєнного стану. Головна теза: освітній процес не може бути прив'язаний до єдиного сценарію, адже безпекова ситуація змінюється швидко. Відтак кожен заклад має мати зрозумілий протокол — і переходу на дистанційну роботу, і повернення до звичного розкладу.

Окремо йдеться про заняття, які застала повітряна тривога. Якщо викладачеві та студентам потрібно переміститися в укриття, синхронне заняття на цей час переривається. Далі може статися так, що частина учасників не зможе повернутися до роботи — через зв'язок, електроенергію або умови в самому укритті. У такому разі університет зобов'язаний надати їм матеріали для асинхронної роботи, запис заняття чи інші навчальні матеріали, а також можливість отримати консультацію викладача. «Безпека завжди має пріоритет», — підкреслив Трофименко.

Дистанційний формат, за його словами, теж не може бути імпровізацією. Закладам потрібно заздалегідь подбати про робочі місця викладачів, доступ до електроенергії та інтернету, цифрову платформу, дистанційний розклад і навчальні матеріали. Окрема вимога — основний і резервний канали зв'язку на випадок технічних збоїв.

Різні види занять варто організовувати гнучко. Лабораторні та практичні роботи, а також заняття зі спеціальним обладнанням, де потрібна фізична присутність, доцільно планувати на періоди, коли це дозволяє безпекова ситуація, або проводити в укриттях. Консультації, самостійну та проєктну роботу можна переводити в дистанційний чи асинхронний формат.

Ще одна рекомендація — створити для студентів єдину цифрову точку доступу до розкладу, покликань на заняття та завдань. Після тривалих періодів зміненого формату навчання університети мають оцінювати, яку частину програми вдалося пройти і які теми чи практичні роботи потребують додаткового часу, та відповідно коригувати наступні тижні. «Освітній процес має залишатися керованим навіть тоді, коли зовнішні обставини такими не є», — підсумував заступник міністра.

Ці настанови продовжують лінію, яку міністерство вело й раніше: закладам вищої освіти вже рекомендували розглянути ущільнення графіка навчання у 2026/2027 навчальному році через можливі перебої з електропостачанням. Зокрема, вишам пропонували за потреби проводити заняття по суботах восени 2026 року та навесні 2027-го. Водночас ці рекомендації не означають автоматичного запровадження шестиденного навчального тижня для всіх студентів.

Значення цих вимог у тому, що вони переводять розмову про безпеку з площини разових рішень у площину сталої організації: не окремий викладач щоразу вигадує, як діяти під час тривоги, а заклад має наперед визначені правила, резервні канали та матеріали для тих, хто не зміг долучитися.