МОН: 35 хвилин — це не новий стандарт уроку, а гнучкість під час тривог

Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко пояснив, як насправді слід розуміти рекомендації відомства щодо тривалості занять. Приводом стала хвиля інтерпретацій у соцмережах після його виступу в ефірі телемарафону «Єдині новини»: там прозвучала теза про можливість скорочувати уроки, і частина аудиторії сприйняла це як дозвіл зробити 35-хвилинними всі заняття без винятку.

За словами Бутенка, така інтерпретація не відповідає змісту рекомендацій. Питання не в тому, щоб перевести школи на коротший урок, а в тому, як організувати навчання, коли через повітряні тривоги діти годинами перебувають в укриттях. У таких ситуаціях учитель може адаптувати тривалість заняття, орієнтуючись на вік школярів і їхній психоемоційний стан. Водночас навчальний матеріал має бути скоригований так, щоб учні все одно досягли результатів, передбачених освітньою програмою.

Міністр нагадав, що Санітарний регламент визначає максимальну тривалість безперервного заняття: 35 хвилин — для першого класу, 40 хвилин — для 2–4 класів, 45 хвилин — для 5–11(12) класів. Це граничні норми, а не обов'язковий хронометраж кожного уроку за будь-яких обставин.

«Ми рекомендуємо директорам шкіл заздалегідь передбачати різні сценарії організації навчання на випадок тривалих тривог і залишаємося на постійному зв'язку з регіонами, щоб допомагати в цьому», — наголосив Бутенко.

За його словами, це не наказ МОН, а методичні рекомендації. Вони також передбачають можливість коригувати розклад і, за потреби, давати дітям час на психологічне розвантаження після тривалого перебування в укритті.

«Законом про загальну середню освіту, а саме ст. 16 теж передбачена можливість для закладу гнучко організовувати освітній процес, зокрема коригувати тривалість занять», — наголосив міністр.

Уточнення з'явилося після того, як 22 вересня прозвучала теза про можливість для шкіл за потреби скорочувати тривалість уроків із 45 до 40 або 35 хвилин. Наступного дня Бутенко пояснив, що йдеться не про загальне скорочення, а про гнучку організацію навчання залежно від ситуації.

Для шкіл це означає зміну акцентів: замість єдиного жорсткого розкладу — сценарії на випадок тривалих тривог, у яких тривалість заняття і порядок тем підпорядковані безпеці та стану учнів. Для батьків важливо розуміти, що рішення ухвалює конкретний заклад, а не відбувається централізований перехід на коротші уроки. Для освітньої системи це ще один крок до гнучкості, яка дозволяє не втрачати результати навчання навіть в умовах, коли звичайний шкільний день може перерватися повітряною тривогою.