МОН дало школам гнучкі моделі навчання на випадок тривалих тривог

Про нові методичні рекомендації повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко. За його словами, 12 вересня відбулася чергова нарада з обласними департаментами освіти і науки, де обговорювали, як організувати освітній процес, коли тривоги стають довшими й повторюються дедалі частіше. Міністр зауважив, що через інтенсивні атаки Росії на українські міста підходи до навчання мають бути достатньо гнучкими, щоб забезпечувати безперервність освіти.

"Головний принцип залишається — безпека дітей і педагогів понад усе. Водночас маємо зробити все можливе, щоб через тривоги діти мали якомога більше можливостей для навчання. Адже кожна втрачена година зрештою впливає на якість освіти", — написав Бутенко.

Школам пропонують три моделі. Очна можлива, якщо учні та працівники можуть безпечно перебувати в закладі, а укриття має достатню місткість. Під час тривоги всі переходять до сховища, і якщо там є меблі, світло та інтернет, уроки продовжуються просто там. За обмеженої місткості сховища школа може працювати у дві зміни або скоротити очні заняття до 50%.

Комбінований формат радять тоді, коли школа здатна працювати очно, але не може одночасно прийняти всіх учнів — через місткість укриття, часті тривоги чи інші обмеження. Класи або групи можуть навчатися очно й дистанційно по черзі, чергувати очні та дистанційні дні чи тижні, працювати у кілька змін або використовувати асинхронний формат. МОН радить, наскільки дозволяють умови, забезпечувати регулярну очну взаємодію з педагогами для всіх школярів, а перевагу в доступі до очного навчання надавати учням початкових класів та дітям, які не мають удома належних умов для дистанційної освіти. Водночас для одного класу не рекомендують проводити той самий урок одночасно очно для одних дітей і онлайн для інших — для конкретного заняття має бути визначений один формат.

Дистанційну модель застосовують, якщо безпекова ситуація не дозволяє дітям і працівникам безпечно перебувати у школі. Але незалежно від основної моделі кожен заклад має заздалегідь підготувати систему дистанційного навчання, щоб не організовувати онлайн-роботу з нуля щоразу. МОН рекомендує мати єдине інформаційно-комунікаційне середовище, де учні знаходять розклад, посилання на онлайн-уроки, матеріали, завдання, записи пропущених занять, результати перевірки та зворотний зв'язок від учителя.

Окремо прописано дії на випадок ранкової тривоги. Якщо сигнал лунає до початку уроків, учні та вчителі залишаються вдома або в безпечних місцях, а навчальний день стартує дистанційно. Для переходу на очну форму школа встановлює чіткий "контрольний час", наприклад 10:00.

"Якщо відбій оголошено до контрольного часу: адміністрація повідомляє про перехід до очного навчання. Учням і працівникам надається визначений перехідний час для безпечного прибуття до закладу, наприклад 60 хвилин. Очні заняття розпочинаються після завершення цього часу за скоригованим розкладом. Якщо відбій оголошено після контрольного часу: навчальний день продовжується дистанційно", — ідеться в рекомендаціях.

Тривога під час онлайн-уроку не означає автоматичного припинення заняття. Спершу учні та педагоги мають перейти до безпечного місця, і вже потім синхронний урок може продовжитися, якщо є технічна можливість. Якщо дитина не може підключитися через перебування в укритті, відсутність електроенергії чи інтернету, школа зобов'язана забезпечити асинхронний доступ до матеріалів і національних освітніх платформ — "Всеукраїнська школа онлайн", "Вивчаю – не чекаю", "Мрія". Ідеться про матеріали, записи занять, завдання та можливість отримати консультацію і зворотний зв'язок.

Є в рекомендаціях і орієнтир для випадків, коли тривоги систематично забирають значну частину навчального часу. Якщо їхня сумарна тривалість у межах навчального дня перевищує дві години кілька днів поспіль, школам радять невідкладно переходити на заздалегідь підготовлену модель навчання в укритті або на дистанційний формат. Це має допомогти діяти за наперед визначеним алгоритмом, а не змінювати формат хаотично після кожної тривалої атаки.

Перед вибором моделі закладам рекомендують оцінити власні можливості: скільки людей одночасно можуть безпечно перебувати у школі; скільки учнів можна розмістити в укритті саме для навчання; чи є там електроенергія та інтернет; чи має школа резервні джерела живлення; наскільки швидко можна перейти з очного навчання на дистанційне; чи можна використовувати ресурси інших закладів або установ громади; як школа діятиме у разі проблем із мобільним зв'язком та інтернетом. На основі цього директор має затвердити локальний алгоритм роботи школи, до обговорення якого МОН радить залучати педагогів та представників батьківської спільноти.

Окремо школи мають підготуватися до перебоїв з електроенергією та зв'язком: передбачити резервні джерела живлення, альтернативні способи зв'язку та місця, де педагоги зможуть працювати, якщо провести урок із дому неможливо. Для цього громади можуть використовувати освітні хаби або приміщення інших установ — там організовують робочі місця для вчителів і навчання дітей, які не мають належних умов для дистанційної освіти вдома.

Отже, єдиного формату для всіх шкіл нові рекомендації не встановлюють. Конкретна модель залежатиме від безпекової ситуації, можливостей укриття та технічної спроможності закладу. Незмінним залишається головний принцип: діти й педагоги мають перебувати в безпеці, а навчання — продовжуватися настільки, наскільки це дозволяють умови.