09.09.2026 Знаймо Наука та освіта

Милованов: ШІ переміг викладачів та студентів, освіті час змінюватися

·525 слівредакція
Милованов: ШІ переміг викладачів та студентів, освіті час змінюватися

Президент Київської школи економіки Тимофій Милованов заявив, що штучний інтелект виявився розумнішим за викладачів і студентів. Він пропонує не забороняти ШІ, а інтегрувати його в навчальний процес.

Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки (KSE) та ексміністр розвитку економіки, під час форуму «15 фізиків: зворотний відлік», присвяченого результатам PISA-2025, розповів, що нейромережі влаштували системі освіти справжній нокдаун. За його словами, ШІ виявився розумнішим і за студентів, і за викладачів, тому старій школі варто визнати капітуляцію та повністю інтегрувати технології в навчання.

Милованов вважає, що саме по собі використання ШІ не визначає ефективність навчання. Важливо, чи використовує школяр інтелект як інструмент, чи повністю покладається на нього. Він навів приклад з магістерською програмою KSE, де під час блекаутів студенти виконували завдання через ChatGPT, а викладачі оцінювали ці роботи також за допомогою чатбота. Таку модель він назвав «когнітивною капітуляцією».

«Тут постає питання, як школярі використовують ШІ? Для co-creation (співтворчості) чи для когнітивної капітуляції? Я підозрюю, що для капітуляції. Але ж можна змінити цей підхід», — наголосив Милованов.

Вихід, на думку президента KSE, у завданнях, які неможливо виконати штучним інтелектом. Наприклад, під час відбору до школи штучного інтелекту в KSE вступникам запропонували проаналізувати статистику російських атак на Україну за допомогою ШІ. Але оцінювали не лише результат, а й те, як кандидати формулювали запити, перевіряли дані та критично використовували технології. Частина сильних кандидатів не пройшла відбір саме через надмірне делегування роботи ШІ.

За даними PISA-2025, 54% українських школярів використовують ШІ-чатботи для навчання щонайменше раз на тиждень. Україна у цьому дослідженні отримала 448 балів із природничих наук, 431 — із математики та 418 — із читання. Це нижче за середні результати країн ОЕСР відповідно на 34, 32 та 43 бали. Порівняно з PISA-2022 статистично значущих змін не відбулося, тобто після падіння між 2018 і 2022 роками показники не погіршилися, але й не повернулися до попереднього рівня.

Читайте також