Освіта, репарації та житло: головні фінансові зміни вересня

До початку нового навчального року залишаються лічені тижні, і підготовка освітньої системи цьогоріч передбачає не лише облаштування укриттів, а й суттєву фінансову підтримку. Зокрема, із 1 вересня заробітна плата педагогів зросте ще на 20% — це другий етап підвищення оплати праці. За даними Міністерства освіти і науки, на освітню субвенцію для закладів загальної середньої освіти передбачено 57,4 мільярда гривень, що дозволяє фінансувати 465 тисяч ставок педагогічних працівників.

Студенти закладів професійної, фахової передвищої та вищої освіти також відчують зміни: їхні стипендії зростуть удвічі. Крім того, держава продовжить програму грантів на навчання. Однак фінансовий аспект — лише частина підготовки. Школи й садочки мають зустріти новий навчальний рік в умовах війни, тож питання безпеки залишається критичним. Наразі укриттями забезпечено 11 375 шкіл, що охоплює близько 80% дітей. Ще для 500 закладів освіти виділено 1,2 мільярда гривень на посилення енергостійкості.

Втім, наявність укриттів не гарантує їхню якість. У першому півріччі 2026 року Держпродспоживслужба провела 7 437 заходів державного контролю і виявила порушення медико-санітарних вимог у 4 141 закладі освіти, тобто у 56% перевірених установ. Найчастіше фахівці фіксували проблеми із санітарним станом приміщень, безпечністю перебування дітей в укриттях та дотриманням гігієнічних норм. За результатами перевірок закладам надали 3 967 пропозицій щодо усунення недоліків. Підготовка до 1 вересня триває, тож час виправити ситуацію ще є.

Водночас Європейський Союз анонсував передачу Україні ще 1,4 мільярда євро, отриманих від доходів за замороженими російськими активами. Це вже четвертий такий трансфер, який охоплює доходи, накопичені у другій половині 2025 року. Загалом із моменту замороження активів ЄС отримав близько 8 мільярдів євро. Більшу частину нового траншу — 95% — спрямують через Механізм кредитної співпраці з Україною (ULCM), а решту 5% — через Європейський фонд миру (EPF). ULCM надає безповоротну підтримку для погашення кредиту макрофінансової допомоги від ЄС, а також позик від двосторонніх кредиторів Групи Семи в межах ініціативи ERA. Загальний обсяг кредитної підтримки за цим механізмом сягає 45 мільярдів євро. EPF своєю чергою допомагає задовольняти нагальні військові та оборонні потреби України.

Як зазначила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, ці кошти будуть спрямовані на підтримку Української держави, збереження основних публічних послуг та підтримку Збройних Сил України. Заморожені активи Банку Росії в ЄС і країнах G7 оцінюють у близько 210 мільярдів євро, і механізм поступово стає окремим джерелом підтримки українського бюджету, який під час війни працює під постійним тиском.

Паралельно ринок житла демонструє нові тенденції. Згідно зі звітом фахівців з нерухомості за ІІ квартал, найдорожче орендувати однокімнатну квартиру в Ужгороді — близько 22,5 тисячі гривень на місяць. У Львові медіанна ціна становить приблизно 21 тисячу, а в Києві та Івано-Франківську — по 18 тисяч. Найбільші темпи зростання оренди зафіксували у Харкові (+75% за рік), Запоріжжі (+60%) та Кропивницькому (+36%). Однак у грошах ці міста суттєво поступаються західним центрам: у Харкові медіанна оренда однокімнатної квартири — близько 7 тисяч гривень, у Запоріжжі — 8 тисяч.

Співвідношення оренди і зарплат виглядає ще промовистіше. Оренда двокімнатної квартири в Ужгороді коштує в середньому 33,8 тисячі гривень на місяць, що становить близько 114% середньої місцевої зарплати. У Львові та Києві цей показник сягає приблизно 80% середнього доходу, що робить таке житло фінансово недоступним для однієї людини без додаткових джерел доходу.

Щодо купівлі, найдорожчі однокімнатні квартири на вторинному ринку — у Львові (близько 72 тисяч доларів), Києві (69,9 тисячі) та Ужгороді (67,5 тисячі). Для придбання такої квартири у Львові чи Ужгороді за середньої зарплати знадобиться близько 8,6 року за умови, що людина відкладає весь дохід. У Києві цей показник — 7,5 року, в Івано-Франківську — 5,9 року. Державна програма «єОселя» також має свої нюанси: наприклад, у Києві перший внесок за найдоступнішу однокімнатну квартиру становить приблизно 383 тисячі гривень, що еквівалентно майже річному середньому доходу. У Львові перший внесок сягає 838 тисяч гривень — понад два роки середньої зарплати. Щомісячний платіж за «єОселею» у Києві — близько 34% середньої зарплати, в Ужгороді — 75%, а у Львові — 83%.

Ринок новобудов продовжує розвиватися: середня мінімальна ціна квадратного метра у липні становила приблизно 67,5 тисячі гривень у Львові, 58,9 тисячі — у Києві, 52 тисячі — в Одесі та 43,3 тисячі — в Івано-Франківську. Таким чином, житлове питання дедалі більше залежить не лише від ціни, а й від реальних доходів населення та доступності фінансових інструментів.