Освіта як шлях додому: як молодь з окупованих територій починає нове життя

Для багатьох підлітків, які виросли на тимчасово окупованих територіях, Україна існує лише у спогадах дитинства або розповідях інших. Іван із Луганська — один із них. Український прапор у рідному місті він востаннє бачив, коли йому було шість років. Уже з другого класу хлопець навчався за російською окупаційною програмою. Повернутися на підконтрольну Україні територію він вирішив після початку повномасштабного вторгнення, коли через інтернет почав спілкуватися з українськими однолітками й зрозумів, що пропагандистська картина, у якій зростав, не відповідає дійсності.

«Там не буде майбутнього ніколи, якщо залишиться росія», — пояснює юнак своє рішення. Коли батьки почали планувати його відправку до російської армії, Іван за кілька днів після повноліття самостійно виїхав із Луганська. Його першочерговою метою було не вступити до університету, а вибратися з окупації.

Звертатися по допомогу можна ще до виїзду. Вступники можуть дистанційно зв'язатися з приймальною комісією університету або освітніми центрами «Освіта-Україна» (раніше «Крим — Україна» чи «Донбас — Україна»), які діють на базі закладів освіти. У 2026 році таких центрів — 217. У першому зверненні варто повідомити, які українські документи збереглися, коли людина виїхала з окупованої території (якщо вже перебуває на підконтрольній Україні території), а також яку спеціальність і заклад освіти розглядає. Фахівці пояснять, які процедури можна пройти дистанційно, чи потрібно складати НМТ або проходити співбесіду, як відновити документи та підтвердити право на спеціальні умови вступу. Однак через міркування безпеки не варто надсилати персональні дані через неперевірені сторінки — адресу центру чи комісії слід шукати лише на офіційному сайті закладу.

Іван мав лише свідоцтво про народження. Після виїзду йому довелося відновлювати решту документів, шукати житло й розуміти, як забезпечувати себе. Певний час він жив у центрі Save Ukraine та отримував допомогу громадських організацій. Якщо паспорта немає, фахівці пояснюють процедуру встановлення особи — для цього можуть використовувати свідоцтво про народження, відомості з державних реєстрів та іншу доступну інформацію. Якщо немає українського атестата, вступник заповнює освітню декларацію, а уповноважена школа визначає, які оцінювання потрібно пройти для отримання документа про повну загальну середню освіту.

Вступ до університету поступово став для Івана важливим орієнтиром реінтеграції. Він скористався квотою-2 та вступив до Києво-Могилянської академії на спеціальність «Хімія». За даними Міністерства освіти і науки України, станом на 28 липня 2026 року 7156 вступників подали 26 744 заяви за цією квотою. Остаточні цифри будуть відомі після завершення вступної кампанії.

Право на квоту-2 мають як ті, хто досі перебуває на окупованих територіях, так і ті, хто вже виїхав. Але спосіб вступу залежить від дати переміщення. Якщо вступники виїхали до 1 жовтня 2025 року, вони складають НМТ. Ті, хто залишається на тимчасово окупованих територіях чи територіях активних бойових дій або виїхав після 1 жовтня 2025 року, можуть використати результати НМТ або пройти співбесіду в обраному університеті. Перед поданням першої заяви приймальна комісія перевіряє підстави для спеціальних умов і вносить категорію до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО).

Схожий шлях після повернення проходить Вероніка, яка виїхала з окупованої частини Харківщини. На початку окупації в її населеному пункті не було електрики, тому дізнатися про організації, які допомагають із поверненням, вона не могла. Під виглядом «евакуації» дівчина разом із тіткою опинилася в росії. Коли термін тимчасової опіки завершився, її помістили до дитячого будинку. Мати Вероніки, українська військовослужбовиця, звернулася по допомогу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Після цього бабуся приїхала по дівчину та повернула її в Україну. Через війну Вероніка пропустила навчальний рік, частина документів згоріла. «Коли повертаєшся додому, тобі стає значно легше емоційно», — каже дівчина. Тепер вона надолужує навчання та вступає на міжнародне право.

Для тих, хто пропустив основні строки вступної кампанії, є механізми додаткового набору. Університети можуть оголошувати додаткові сесії на контракт — перша може розпочатися не раніше 1 вересня, а зарахування має завершитися до 15 жовтня. У 2026 році також стартував експериментальний проєкт «Зимовий вступ» — безоплатна підготовка на нульовому курсі перед основною кампанією. На цей формат подали понад 2000 заяв, серед тих, хто завершив підготовку, — 154 людини з тимчасово окупованих територій. Міністерство освіти планує продовжувати й масштабувати цю практику.

Зарахування — ще не завершення реінтеграції. Іван зіткнувся з питанням, як залишитися в університеті без родини, житла й стабільного доходу. Інструменти підтримки включають першочергове поселення в гуртожиток, зменшення плати за проживання, соціальну стипендію, юридичний і соціальний супровід, допомогу в пошуку роботи та кураторство. Конкретний перелік залежить від статусу студента й можливостей закладу, тому після зарахування варто звертатися до соціального відділу, адміністрації гуртожитку та психологічної служби. Для дітей і молоді, які повертаються з окупації або депортації, можуть формувати індивідуальні плани реінтеграції.

У межах президентської ініціативи Bring Kids Back UA з початку повномасштабного вторгнення повернули 2404 дитини. Щотижня через гуманітарний коридор Мокрани — Доманове переїжджають приблизно 25–35 дітей. Одна з головних проблем — доступ до перевіреної інформації, адже українські ресурси на окупованих територіях блокують. Через це освіта стає не лише можливістю здобути професію, а й одним зі шляхів повернення додому.