«Все буде добре і з ним не може такого трапитися»: історія розвідника Сергія Коршака з Кременчука

Сергій Коршак народився 25 жовтня 1980 року в Кременчуці. Він навчався в гімназії №16, а згодом здобув освіту в педагогічному училищі. Певний час разом із родиною жив за кордоном.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ Сергій повернувся до України та приєднався до Збройних сил. Як розповів офіцер відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького районного ТЦК СП лейтенант Іванчиков, до лав ЗСУ він став у квітні 2022 року.

«Служив на посаді розвідника-навідника розвідувального відділення. Помер 9 червня 2026 року під час лікування у медзакладі на Тернопільщині від інфаркту міокарда. Вічна шана захиснику», — сказав Іванчиков.

Про повернення Сергія на Батьківщину згадує Тетяна, подруга його мами. За її словами, на початку війни він гостював у мами в Ізраїлі, а потім повернувся і пішов воювати. Жінка підтримувала родину, коли військовому потрібна була допомога на фронті.

«Вона дуже пишається, що має такого сина. І він про неї турбувався», — ділиться пані Тетяна.

З дитинства товаришував із Сергієм Антон. Вони багато часу проводили разом, але згодом війна їх роз’єднала: обоє пішли боронити Батьківщину, щоправда, у різних підрозділах.

«Під час служби ми спілкувалися, трохи перетиналися в місті, коли були на реабілітації тут. Це була дуже щира людина», — пригадує він.

Класна керівниця Сергія Ірина Скиба згадує його як сміливу й добру людину, яка ніколи нікому ні в чому не відмовляла та завжди приходила на допомогу. Після закінчення школи він вступив до педагогічного училища, а через деякий час родина виїхала за межі України.

Невдовзі після початку повномасштабної війни пані Ірина побачила в соцмережах фото Сергія у військовій формі. Це її не здивувало: вона описує його як впевнену, рішучу людину, яка дуже любила Україну.

«Ні в душі, ні в серці, ні в голові не вкладається, що це таке могло статися. Мені так здавалося, що він сильний, мужній, що все буде добре і з ним не може такого трапитися. Уклінна дяка Сергію, дяка батькам за виховання такого сина», — додає вона.

Із Сергієм Коршаком попрощалися 4 серпня 2026 року в Кременчуцькому міському палаці культури та Свято-Миколаївському соборі. Похований воїн на меморіальному секторі почесних поховань захисників і захисниць України Свіштовського кладовища. У нього залишилися батьки.