Перламутрові хмари над Антарктидою: українські полярники зробили унікальні фото

Українські дослідники з антарктичної станції «Академік Вернадський» уперше опублікували світлини перламутрових хмар, які вдалося спостерігати в нічному небі на тлі Місяця. Це рідкісне атмосферне явище, яке зазвичай можна побачити лише в певних умовах, викликало значний інтерес у науковій спільноті.

Перламутрові хмари формуються у стратосфері на висоті від 15 до 30 кілометрів. Волога потрапляє в цей шар атмосфери через тропосферні циклони або гірські хвилі. За температури близько -50°C і нижче вона перетворюється на дрібні однорідні кристали льоду. Коли світло проходить крізь ці кристали, воно розкладається на кольорові складові, створюючи ефект іризації, який надає хмарам райдужного забарвлення.

Удень ці переливи майже непомітні через яскраве розсіяне сонячне світло. Найкраще явище видно під час сходу або заходу Сонця, коли нижні шари атмосфери вже затемнені, а стратосфера ще освітлена. Цей контраст дозволяє побачити іризацію хмар. Однак уночі небо і так темне, тому місячне світло, хоч і слабке, діє як джерело освітлення на чорному тлі, роблячи перламутрові хмари видимими поруч зі світилом.

За словами полярників, таке явище над станцією спостерігається нечасто. Небо над «Академіком Вернадським» переважно затягнуте звичайними тропосферними хмарами, а близько 300 днів на рік там випадають опади. Тому кожен випадок, коли над станцією встановлюється чисте небо і вдається зафіксувати подібні унікальні явища, стає особливим моментом для дослідників.

Окрім цього, полярники поділилися іншими спостереженнями. У червні на острові Галіндез, де розташована станція, з’явився імператорський пінгвін — найбільший представник свого виду, який мешкає лише в Антарктиці. Для цих птахів район станції занадто теплий, тому найближча їхня колонія знаходиться за понад 300 кілометрів. А в серпні науковці зафіксували рекордно пізню міграцію пінгвінів з острова — торік вони залишили його ще в першій половині травня.