Спрощення НМТ: турбота про дітей чи популізм?

У суспільстві активно обговорюють ідеї щодо пом'якшення умов Національного мультипредметного тесту (НМТ) та можливості його перескладання. Політики представляють ці кроки як турботу про школярів в умовах війни. Однак експерти закликають не плутати зерно з половою.

Історія ЗНО та його наступника НМТ починалася з боротьби з корупцією під час вступу до вишів. Ці тести стали інструментом незалежного оцінювання знань випускників, показуючи реальний рівень підготовки та ефективність роботи шкіл. Це не подобалося деяким закладам, які звикли завищувати оцінки.

Нинішні пропозиції щодо спрощення НМТ та дозволу на перескладання нагадують цьогорічні спроби знизити пороговий бал для вступу на окремі спеціальності. Тоді Міністерство освіти і науки відхилило цю ініціативу, що, можливо, коштувало посади його керівництву.

На думку аналітиків, за такими ідеями стоїть не стільки турбота про дітей, скільки бажання догодити електорату та забезпечити студентами виші, деякі з яких є бізнес-проєктами, далекими від якісної освіти. Кількість ліцензованих місць вже майже дорівнює числу випускників, тож виникає питання: чи не простіше взагалі скасувати тести та приймати всіх охочих?

Проте такий підхід викликає риторичні запитання. Чи погодилися б ми на операцію, знаючи, що її можна переробити в іншого хірурга? Чи купували б житло, спроєктоване некомпетентним архітектором, сподіваючись на переїзд? Чи приймали б неефективні ліки, розраховуючи на повторну спробу? Ці аналогії ілюструють ризики зниження стандартів.

Автор статті, Олег Фасоля, керівник напряму «Освіта на місцевому та регіональному рівнях» Шведсько-української програми Polaris, закликає громадськість замислитися: чи не пропонують нам «фейкову турботу» ті, хто самі обирають для своїх дітей найкращі закордонні школи та послуги найдорожчих фахівців? Питання полягає в тому, чи навчимося ми відрізняти справжні цінності від імітації.