Українці знову обирають ім’я Святогор для синів: що воно означає

Ім’я Святогор, яке тривалий час вважалося застарілим, повертається в український побут. За даними Міністерства юстиції, у першій половині 2026 року так називали новонароджених хлопчиків в Україні.

Походження цього імені сягає давньослов’янських часів. Воно утворене з двох коренів: «святий» — священний, чистий, благословенний, та «гор» (від слова «гора») — високий, могутній, величний. У буквальному перекладі Святогор означає «священна гора» або «той, хто подібний до священної гори». Таке значення втілює символ незламності, духовної сили та стійкості.

У східнослов’янській міфології ім’я найчастіше асоціюють зі Святогором — наймогутнішим богатирем-велетнем із київського циклу билин. Його сила була настільки великою, що її ледь витримувала земля. Образ цього героя уособлює первісну стихійну міць, зв’язок із рідною землею та традиції предків.

Чоловікам, які носять ім’я Святогор, зазвичай приписують сильну волю, стійкість, широту душі та доброзичливість. Серед зменшувально-пестливих варіантів — Святогушка, Святога, Святорочка, Святик.

За переказами, билинний Святогор перед смертю передав частину своєї сили Іллі Муромцю, що підкреслює його значущість у фольклорній традиції. Повернення цього імені свідчить про інтерес українців до давніх коренів та культурної спадщини.