Де у світі українська має офіційний статус — і чому не як державна

Українська мова є державною в Україні, проте мільйони українців та їхніх нащадків живуть поза її межами. Правовий статус української в різних державах неоднаковий: подекуди її визнають мовою національної меншини, десь нею можна здобувати освіту, а в окремих громадах законодавство дозволяє використовувати мови меншин у роботі органів місцевого самоврядування. Принципово важливо, що в жодній іншій незалежній країні українська сьогодні не має статусу державної мови всієї держави. Її особливе становище за кордоном пов'язане насамперед із правами української національної меншини.

Хорватія — показовий приклад. Там українська офіційно належить до переліку територіальних мов, або мов національних меншин, якими може вестися навчання: держава гарантує представникам меншин можливість здобувати дошкільну, початкову та середню освіту рідною мовою. Водночас українська не є рівноправною офіційною мовою жодної місцевої громади Хорватії. Рада Європи в останньому звіті про виконання Європейської хартії регіональних або міноритарних мов прямо зазначила, що українська не перебуває в рівноправному офіційному використанні в жодній хорватській місцевій адміністративній одиниці.

Права мови національної меншини українська має й у низці інших європейських країн. Ідеться про можливість застосовувати її в культурному житті, освіті, засобах масової інформації та інших сферах — у межах законодавства конкретної держави.

Окремий випадок — Румунія: українська належить до мов національних меншин, права яких захищені законом, а українська громада може підтримувати освіту та культурні установи рідною мовою. У Словаччині українська також має статус мови національної меншини: там діють українські культурні й освітні установи, а держава створює умови для збереження мовної самобутності громади. Варто згадати і Польщу, де українську традиційно використовує українська національна меншина, а після початку повномасштабної війни кількість тих, хто користується нею в країні, суттєво зросла. Утім, це не робить українську державною чи загальноофіційною мовою Польщі.

Поширення української далеко за межами України зумовлене кількома хвилями міграції. Українські громади постали в країнах Європи, Північної та Південної Америки задовго до сучасної масової міграції. Саме тому в багатьох державах діють українські школи, культурні центри, церкви, бібліотеки, медіа та громадські організації, які підтримують використання української мови.

Що це означає на практиці? Визнання мовою національної меншини — не символічна декларація, а правовий механізм, який уможливлює навчання рідною мовою, культурну діяльність і доступ до інформаційного простору. Водночас такий статус не тотожний державному: він діє в окремих сферах і на умовах, визначених законодавством країни. Ця різниця між декларованим статусом і реальним обсягом прав — ключова для розуміння того, як українська функціонує поза Україною.