Ветеран із Житомирщини після важкого поранення знову вчиться ходити

У Житомирській обласній лікарні імені Гербачевського триває реабілітація ветерана російсько-української війни Миколи Чикуна. Чоловік отримав поранення у грудні 2025 року під час виконання завдання на Запорізькому напрямку, коли їхній автомобіль підірвався на міні. Внаслідок вибуху він втратив ліву ногу, праву ж медикам вдалося врятувати.

Микола прокинувся вже у реанімації запорізької лікарні, де йому повідомили про ампутацію. Згодом його перевезли до Житомира, де провели операцію, що дозволила зберегти другу кінцівку. Після тривалого лікування ветеран розпочав відновлення, і найскладнішим етапом, за його словами, стало повернення здатності стояти.

«Це піднятися, зафіксуватися, перестати боятися, стояти і думати, що я впаду. Коли вже від цього позбувся, то знаєш, що у тебе є підтримка, тобі допоможуть, ти сам можеш це все робити, тоді вже наступні кроки можна робити краще і краще», — розповідає Микола.

Перші кроки після операції він зробив разом із фізичним терапевтом Іллею Гаврилюком, який працює у реабілітаційному відділенні лікарні. Спеціаліст зазначає, що серед військових найпоширенішими є уламкові поранення, втрата чутливості та травматичні обмеження. Окремо він виділяє черепно-мозкові та спинно-мозкові травми як одні з найважчих.

Програму відновлення для кожного пацієнта складають індивідуально, залежно від стану та потреб. Заняття тривають від 60 до 90 хвилин і включають підготовку м'язового корсета, розминку та пасивні рухи. Важливою складовою є психологічна підтримка.

«Іноді потрібно підключати людей, які більше перебувають з пацієнтом, можуть його мотивувати. Микола має гарні регенеративні особливості організму, дуже дисципліновано підходить до всіх питань. Я думаю, що впродовж півроку ми зможемо побачити Миколу вже за якоюсь активністю, яка йому буде потрібна», — пояснює Ілля Гаврилюк.

Окрім роботи в лікарні, терапевт співпрацює з ветеранами ампфутбольного клубу «Титани». Він долучився до команди близько чотирьох місяців тому. За його словами, ампфутбол потребує додаткової уваги до фізичного стану гравців, адже вони пересуваються на милицях, що створює навантаження на верхні кінцівки. Для компенсації використовують тейпування, відновлення після активності та якісну розминку.

Сам Микола після завершення реабілітації планує приєднатися до «Титанів». Його приваблює не лише спорт, а й можливість спілкування з побратимами, які пережили подібне. «Воно навіть не стільки про гру, скільки про спілкування, поділитися між собою, підтримати один одного. Коли людина з таким же пораненням, як і ти, нам простіше розмовляти і якісь теми знаходити», — ділиться ветеран.