Вступ-2026: рекордна кількість заяв і гострий дефіцит технічних спеціальностей

Вступна кампанія-2026 встановила п’ятирічний рекорд: українські абітурієнти подали до закладів вищої освіти близько 1,2 мільйона заяв, що на 28% більше, ніж минулого року. Однак за цими цифрами прихована нерівномірність, яка викликає занепокоєння освітян: попит зосереджений на психології, менеджменті, праві та філології, тоді як фізика, хімія та інженерні напрями потерпають від дефіциту вступників.

За даними Міністерства освіти і науки, станом на кінець липня до харківських вишів надійшло 54 634 заяви — це четвертий показник серед регіонів після Києва, Львівщини та Одещини. Важливо розуміти: кількість заяв не дорівнює кількості вступників, адже одна людина може подати до десяти заяв. У самому Харкові до 19 університетів станом на 13 серпня подали 93 794 заяви — це більш ніж на 6 тисяч перевищує торішній показник. Найбільший попит спостерігається в ХНУ імені В. Н. Каразіна: 19 392 заяви проти 13 985 минулого року, тобто зростання майже на 39%.

Найпопулярнішою спеціальністю в Україні залишається психологія. Станом на 3 серпня на бакалаврат за цим напрямом подали 76 228 заяв. Для порівняння: у 2025 році їх було 55 571, а у 2024 — 49 782. Лише за рік кількість охочих вивчати психологію зросла на 37%. На окремих конкурсних пропозиціях конкуренція сягає 21 заяви на одне бюджетне місце, як, наприклад, на програмі «Практична психологія» в Українській інженерно-педагогічній академії у складі Каразінського університету.

Протилежна ситуація — з природничими науками. У 2026 році на вчителя фізики по всій країні розпочнуть навчання лише 114 студентів. Для порівняння, фізичну культуру обрали 1928 майбутніх педагогів, англійську мову — 1307, українську — 1099. Заступник міністра освіти Микола Трофименко визнав, що школи вже відчувають дефіцит учителів фізики, хімії, біології та математики. Ще показовіша ситуація з хімією: на НМТ цього року її обрали лише 3015 учасників, а на Харківщині з понад 16 тисяч зареєстрованих — лише 147.

Проте Харківщина демонструє окремі позитивні сигнали. На Фізико-технічний факультет Каразінського університету цього року вступили 24 першокурсники, тоді як у 2022-му їх було лише вісім. Директор Фізико-технічного інституту Пилип Кузнєцов зазначає, що набір поступово зростає навіть порівняно з найскладнішими роками. Так само Навчально-науковий інститут хімії прийняв 17 студентів на денну форму та п’ятьох на заочну контрактну — торік було 13 і двоє відповідно. При цьому, за словами директора Олега Калугіна, роботодавці вже самі пропонують вакансії випускникам, особливо у фармацевтиці, аналізі пального та продуктів, органічному синтезі й оборонних технологіях.

Однією з причин дисбалансу експерти називають зміну уявлень про престижність професій: гуманітарні напрями здаються абітурієнтам зрозумілішими та безпечнішими. Не останню роль відіграє й багаторічне дистанційне навчання в прифронтових містах, яке особливо боляче вдарило по природничих дисциплінах, що потребують лабораторних занять. Результати НМТ-2026 підтверджують проблему: понад 40 тисяч учасників не подолали поріг з математики (більш ніж 12%), а високі бали (понад 160) отримали лише 7%.

Держава намагається реагувати: цього року на бюджет зараховано близько 70 тисяч першокурсників — на 7% більше, ніж торік. Однак, як наголошують у МОН, проблема не в кількості молоді, а в розподілі попиту. Для Харкова, економіка якого традиційно спирається на інженерію та промисловість, це може стати серйозним викликом: після завершення війни потреба у фізиках, хіміках та інженерах лише зростатиме. Якщо тенденція збережеться, через кілька років питання стоятиме вже не про вступ, а про те, кому відбудовувати країну та викладати точні науки дітям.