Вступ з окупованих територій: за два роки за Квотою-2 зараховано на 46% менше

Вступна кампанія 2026 року завершила основний етап зарахування, щоправда, триватиме вона до 15 жовтня. Для молоді з тимчасово окупованих територій ця кампанія стала черговим етапом тривожної тенденції: попри те, що держава пропонує спрощені умови вступу, охочих скористатися ними дедалі менше.

За спрощеною системою вступу діє Квота-2. Нею можуть скористатися абітурієнти, зареєстровані або задекларовані на ТОТ чи в населених пунктах, віднесених до територій активних бойових дій. Умови залежать від того, коли саме майбутній студент виїхав з окупації. Тим, хто виїхав після 1 жовтня 2025 року або досі перебуває на ТОТ, не обов'язково складати національний мультипредметний тест — достатньо пройти співбесіду в закладі освіти з предметів НМТ. Якщо ж виїзд відбувся раніше, результати НМТ потрібні.

Квота-2 передбачає окремий конкурс на бюджетні місця для вступників з ТОТ і територій активних бойових дій. У більшості університетів це 10% місць, але не менше одного, а в переміщених закладах вищої освіти — до 40%. Саме такий розподіл викликає застереження правозахисників: абітурієнти мають більше шансів вступити туди, де навчатися небезпечно, тоді як у рейтингових вишах квота замала. Про це на початку 2026 року заявляла директорка громадської організації «Донбас SOS» Віолета Артемчук, наголошуючи на потребі розширити кількість таких місць.

Окремої уваги заслуговує практика, про яку правозахисники дізналися на початку серпня. Частина українських університетів почала вимагати від абітурієнтів із захоплених територій документи, видані окупаційною владою, або інші підтвердження перебування в окупації. На думку правозахисників, такі вимоги можуть наражати на небезпеку дітей та їхні родини, тож вони закликають Міністерство освіти і науки їх скасувати.

Підтримку вступникам надають освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. У 2025 році таких центрів налічувалося 205. Найбільше їх у Києві — 32, на Дніпропетровщині — 28, в Одеській і Харківській областях — по 21. Найменше — на Волині та Буковині (по 2) і на Херсонщині (1). Центри супроводжують абітурієнтів на всіх етапах: від складання оцінювань до подання документів і співбесіди, частину процесів можна пройти дистанційно ще до виїзду. Вступ можливий без паспорта — достатньо свідоцтва про народження, а паспорт громадянина України можна оформити вже після зарахування. На час вступу надають безплатне житло, молодь до 23 років може отримати одноразову державну допомогу в 50 000 гривень, передбачені також стипендії та пільгове проживання в гуртожитках. У межах ініціативи Bring Kids Back UA можна отримати конфіденційну й безплатну допомогу з виїздом із ТОТ, з підбором безпечного маршруту та без обов'язкової наявності документів.

Попри це, статистика невблаганна. За даними омбудсмана Дмитра Лубінця, у 2024 році за спрощеною системою за Квотою-2 вступили близько 11 325 абітурієнтів, а в 2025-му — 9 418, тобто за рік менше приблизно на 17%. Свіжі дані Міністерства освіти і науки засвідчують, що у 2026 році за Квотою-2 зараховано 6 141 вступника — приблизно на 34,8% менше, ніж роком раніше, і на 45,8% менше, ніж у 2024-му. Заступниця генерального директора директорату вищої освіти МОН Алла Рибалко 28 липня оприлюднювала цифру понад 7000 заяв від вступників із ТОТ під час кампанії 2026 року.

У відповідь на запит Міністерство освіти і науки пояснює скорочення об'єктивними безпековими, логістичними та інформаційними бар'єрами, штучно створеними в умовах воєнного стану. Через закриття прямих шляхів сполучення виїзд дітей на підконтрольну Україні територію є фізично небезпечним і фінансово обтяжливим, а для юнаків призовного віку пов'язаний із ризиком примусової мобілізації. «Ситуацію суттєво ускладнює тотальна цифрова блокада, яка унеможливлює вільний доступ до українських урядових сайтів, тоді як будь-яка спроба комунікації з вітчизняними закладами освіти несе пряму загрозу репресій для родин абітурієнтів. Водночас, на самих окупованих територіях здійснюється агресивне утримання молоді через надання їм штучних пільг для вступу за місцем проживання. Попри створені державою всі необхідні умови для дистанційного вступу, реалізація прав абітурієнтів повністю блокується на фізичному та інформаційному рівнях», — йдеться у відповіді МОН.

Як тенденція виглядає на рівні окремих закладів, видно з прикладу двох релокованих університетів — Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського та Маріупольського державного університету. Обидва були змушені залишити свої міста через російську окупацію. Таврійський університет повністю залишив півострів після анексії Криму 2014 року, втратив у Сімферополі всі будівлі й матеріальну базу та офіційно відновив діяльність у 2016 році. Маріупольський державний університет після захоплення Маріуполя релокувався до Києва. Як повідомила в.о. ректора Тетяна Марена, з 2022 року університет системно підтримує вступників з ТОТ: «У 2023 році на рівні ректорату МДУ було ухвалене рішення про посилення очної та дистанційної комунікації з закладами загальної середньої освіти на лінії зіткнення, залучення вступників з тимчасово окупованих територій до комунікативних заходів, а також розміщення оновлених інформаційних матеріалів щодо особливостей спрощеної процедури вступу до МДУ на сайті університету, у соціальних мережах, центрах допомоги ВПО та закладах освіти». За її словами, інформування ускладнюють безпекові ризики, обмежений доступ до українських ресурсів, складнощі з виїздом, страх вступників та їхніх родин і нестабільність каналів зв'язку.

Дані університету це підтверджують: у 2022–2025 роках кількість звернень до освітніх центрів за консультацією поступово зменшувалася — зі 140 у 2022 році до 65 у 2025-му. Кількість тих, хто отримав допомогу через ОЦ, скоротилася зі 102 до 57 відповідно. Серед зарахованих маріупольців було 61 у 2022 році та 28 у 2025-му, найбільше падіння припало на період після 2022 року: 53 особи у 2023-му та 39 у 2024-му. Звернення з Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей зменшилися зі 102 осіб у 2022 році до 55 у 2025-му. Ці дані не можна автоматично переносити на всі українські виші, але вони відтворюють ту саму тенденцію, що й загальнонаціональна статистика.

Отже, питання полягає не лише в наявності пільг і квот, а й у тому, чи може потенційний вступник безпечно дізнатися про них, скористатися ними та фізично дістатися до підконтрольної Україні території. Скорочення кількості зарахованих за Квотою-2 майже на 46% порівняно з 2024 роком ще не є остаточним підсумком кампанії 2026 року, але вже показує масштаб проблеми, яку самими лише спрощеними правилами не розв'язати.