Харків шукає бачення майбутнього: як громада планує повернути життя в центр міста

13 вересня в Харкові відбулася «Асамблея спільного майбутнього» — зустріч, де понад 50 представників громадськості, бізнесу, культурної та освітньої сфер, а також експертної спільноти обговорювали, яким може стати центр міста. Учасники та учасниці знайомилися з дослідженням середмістя, зіставляли його з власним досвідом і разом розробляли пілотні проєкти, які можна втілити вже найближчим часом.

Дослідження центру Харкова провела команда Urban Reform у межах проєкту «Харків: Спільне майбутнє». Його результати засвідчили, що середмістя значною мірою випало з повсякденних маршрутів містян. Безпека залишається базовою умовою для повернення людей у центр. Водночас різні групи мешканців мають відмінні уявлення про те, яким він має бути: від тихого зеленого простору до активного культурного та подієвого середовища. Одними з небагатьох точок спільного бачення є набережна та природні території.

За даними дослідження, нині Харків більше ностальгує за втраченим, ніж має чітке бачення майбутнього. Водночас жителі та жительки хочуть впливати на зміни та долучатися до їх організації.

Після експертної сесії учасники працювали у чотирьох майстернях, присвячених різним вимірам майбутнього центру. Спершу вони уявляли сценарії розвитку міста до 2036 року, визначали суперечності між ними та ключові обмеження, а потім переходили до конкретних кроків, які можна здійснити протягом року або найближчих 90 днів. Пілотні проєкти розробляли з урахуванням безпекових умов.

Серед напрацювань — створення зелених маршрутів із доступом до набережної. На думку фахівців, це допоможе подолати розірваність зелених зон, розкиданих по місту. Для цього потрібно провести аудит доступності річок і виділити ділянки, де можна тестувати експериментальні простори.

Щоб зберегти різноманіття закладів вищої освіти та статус Харкова як студентського міста й осередку науки, учасники запропонували створити неформальну платформу для спілкування та обміну досвідом між закладами. Реалізувати це можна на базі громадянського суспільства або, наприклад, Харківського IT-кластеру.

Окрему увагу приділили збереженню архітектурної спадщини: учасники наголосили на важливості сканування існуючих та зруйнованих будівель. Місту потрібна стратегія меморіалізації — як, не ретравматизуючи людей, давати можливість пам’ятати трагедії, що відбувалися на об’єктах, і розуміти, крізь що пройшли люди в цих місцях під час війни. Серед ідей — створення музею міста.

Для розвитку культурного життя запропонували створити застосунок, де будуть зібрані всі культурні події на рік загалом та деталі на найближчий місяць. Ще одна ідея — податися на конкурс «Харків: європейська столиця культури 2033 року», щоб посилити імідж культури міста та спроможності організацій, які працюють у цій сфері.

Надалі Urban Reform збере напрацювання асамблеї у фінальний документ і опублікує його на сайті проєкту.