Вулиці з деревами та будівлями пов’язані з довшим сном — дослідження

Науковці зі Столичного університету Осаки та Університету Цінхуа вивчили, як вигляд міського середовища впливає на сон. Вони проаналізували дані 1089 мешканців Великого Токіо віком від 40 до 59 років, які щонайменше п’ять днів на тиждень їздили на роботу до столиці. У середньому учасники спали лише 5,9 години на добу — значно менше за рекомендовані сім–дев’ять годин.

Для оцінки середовища використали понад 214 тисяч зображень вулиць, зроблених приблизно у 54 тисячах точок. Штучний інтелект визначав частку дерев, будівель, тротуарів, огорож і відкритого неба у кадрі. На основі цього дослідники оцінювали, наскільки вулиця виглядає «закритою» — оточеною будинками та зеленими насадженнями.

Результати показали: мешканці візуально більш «закритих» вулиць рідше повідомляли про безсоння і в середньому спали приблизно на 15 хвилин довше. Цей зв’язок зберігався після врахування віку, рівня доходів, типу житла та особливостей поїздок на роботу. «Вулиці, які візуально здаються більш закритими будівлями та деревами, були пов’язані з менш вираженим безсонням і більшою тривалістю сну», — зазначили автори.

Окремо вчені проаналізували суб’єктивне сприйняття міського середовища, використавши модель ШІ, навчену на понад 100 тисячах фотографій, які раніше оцінили майже 95 тисяч людей з усього світу. Модель прогнозувала, наскільки безпечною, красивою чи жвавою здається вулиця. Виявилося, що сама кількість зелені не має прямого зв’язку зі сном, але озеленені вулиці отримували вищі оцінки безпеки, а відчуття безпеки корелювало з довшим сном.

Несподіваним став зв’язок між тротуарами та пішохідними огорожами: чим більшу частину знімка вони займали, тим гіршими були показники сну. Автори припускають, що в умовах щільної забудови Токіо така інфраструктура може сприйматися не як ознака комфортного середовища для прогулянок, а як свідчення жвавого та шумного району. Водночас дослідники наголошують: йшлося лише про візуальну частку тротуарів на фотографіях, а не про пішохідну доступність району загалом.

«Ми не можемо стверджувати, що саме особливості вулиць спричиняють покращення або погіршення сну. Дослідження демонструє лише статистичний зв’язок», — пояснили науковці. Вони також нагадали, що робота мала спостережний характер і охоплювала лише мешканців одного японського мегаполіса, тому говорити про причинно-наслідковий зв’язок зарано. Утім, отримані дані можуть бути корисними під час проєктування нових міських районів.