Безоплатні обіди для всіх школярів: зламана модель і питання без відповіді

З початку навчального року безоплатні обіди в школах отримують понад 3 млн учнів — від першого до одинадцятого класу. Держава платить 50 грн за обід для молодших школярів і 60 грн для учнів базової та старшої школи. До кінця року на це заклали 14,4 млрд грн. В Офісі президента кажуть, що Володимир Зеленський визначив безоплатне харчування одним із пріоритетних завдань.

До вересня право на безоплатне харчування мали учні початкової школи, діти з особливими освітніми потребами, з родин загиблих ветеранів, переселенці, сироти та діти з малозабезпечених родин. Громади могли додавати власні категорії пільговиків. Із вересня 2025-го безоплатно годують учнів 5–11 класів у прифронтових та прикордонних із РФ областях. Тобто всі, хто справді потребував шкільного харчування, мали його й раніше.

Нова програма додала до списку тих, чиї батьки платили за обіди самостійно. Кількість нагодованих дітей зросте вдвічі, а якість — під питанням. У Львові обід коштує 78 грн у початковій школі та 82 грн у старших класах, і різницю покриває міський бюджет. У середині вересня депутати Львівської міськради звернулися до уряду з проханням збільшити субвенцію та виділити окремі кошти на ремонт харчоблоків.

Річ у тім, що для приготування гарячої їжі недостатньо закупити продукти. Потрібне вартісне кухонне обладнання, приміщення мусять відповідати технічним і санітарним вимогам, а ще треба знайти кухарів та їхніх помічників. В Асоціації міст України додають: шкільні їдальні розраховані на молодшу школу та частину учнів, а не на всіх одразу. Схему співфінансування обідів 70/30 уряд скасував ще весною, тож громади тепер самі вирішують, скільки доплачувати. На практиці доплачувати доведеться стільки, скільки бракуватиме, і через інфляцію — щороку більше.

У країнах Євросоюзу загальноєвропейської програми безоплатних обідів для всіх немає. Лише Фінляндія, Швеція та Естонія годують усіх учнів незалежно від віку. У Хорватії це діти до 15 років, у Латвії — до 10, у Литві — до 8. Десять країн дають безоплатні обіди тільки дітям із бідних родин, а подекуди — ще дітям під опікою держави та біженцям, серед них Німеччина, Іспанія, Чехія, Словаччина. У Франції, Італії та Польщі обіди субсидують залежно від доходу батьків. Данія та Нідерланди національних програм безоплатних обідів не мають — діти приносять ланчбокси з дому.

Уся ця ініціатива розгортається на тлі бюджетної діри. Наприкінці серпня Володимир Зеленський повідомив про дефіцит коштів на оборону в 27 млрд доларів. Міністр фінансів каже, що загалом фінансова ситуація в країні найгірша з початку війни. Один із найбільших підрядників із ремонту доріг, компанія «Автострада», заявила, що зупиняє всі роботи, бо уряд несподівано перестав платити. Рада йде на непопулярні кроки — «податок на OLX» чи скасування пільг на «китайські посилки» до 150 євро, чого вимагають кредитори.

Тим часом у школах є проблема, яку обідом не розв'язати. Прибиральниця отримує 6–8 тис. грн — це помітно менше, ніж у клінінгових компаніях більшості міст. Часом на доплату шкільним прибиральницям збирають гроші з батьків, а часом батьки прибирають самі. Бракує вчителів фізики, математики, хімії, біології, визнала на початку 2026 року заступник міністра освіти і науки Надія Кузьмичова. Цьогоріч на спеціальності, пов'язані з викладанням фізики й астрономії, на всю Україну вступили лише 114 студентів.

Годувати всіх і водночас оминати стратегічні проблеми середньої освіти — дивний хід. Сучасна держава має визначати потреби різних груп учнів і допомагати кожній адресно, бо бюджет не резиновий. Якщо є гроші на школу, їх варто вкладати в ринкові зарплати вчителів і техпрацівників, у стипендії для потрібних спеціальностей у педагогічних вишах або в доставку ланчбоксів тим, хто цього потребує. Поки ж педагогів зобов'язують щодня фотографувати дітей у столовках і надсилати знімки до відділів освіти — звітувати про успішність ініціативи.