У Києві обговорили, як зберегти кримськотатарську мову: від онлайн-курсів до квоти на мовлення

Кримськотатарська мова офіційно визнана мовою одного з корінних народів України, але її становище залишається вразливим. За класифікацією ЮНЕСКО вона належить до тих, що перебувають під загрозою зникнення, нагадав журналіст, медіапродюсер і громадський діяч Муслім Умеров.

Про потребу популяризувати мову та створювати якісні посібники говорив голова Асоціації мусульман України Сулейман Хайруллаєв. За його словами, вдома дитина засвоює мову від батьків, а в дорослому віці мусить учити її за посібниками й програмами — і таких матеріалів бракує. «Зараз у нас діти вивчають свою мову, але, на жаль, вивчають як її, як іноземну. Тому дуже багато напрямків, які треба враховувати. Я вважаю, що такі наради, мають бути постійними для того, щоб був не один посібник, а їх було дуже багато», — пояснив він.

Ще складніша ситуація в окупованому Криму. Від 2014 року, коли Росія захопила півострів, у місцевих школах на викладання кримськотатарської залишилася одна година на тиждень. Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров назвав те, що відбувається, зросійщенням і знищенням мови, зауваживши, що багато кримських татар розкидані по різних країнах. «У Криму офіційно, якщо так можна говорити таке серйозне слово "офіційно" до окупаційного режиму, встановлені три державні мови — російська, українська, кримськотатарська, але ви по всьому Криму не знайдете жодної установи, ані так званої псевдодержавної або іншої форми власності, де хоча би лунало слово кримськотатарською або українською мовою. Все абсолютно — російською мовою. Отже, декларується одне, відбувається зовсім інше», — сказав він. За словами Чубарова, окупанти моніторять і фіксують тих, хто хотів би, щоб їхні діти вчилися кримськотатарською, тож люди живуть у страху. Він переконаний: щоб зберегти мову в родині, потрібні зусилля громади, а з людьми на окупованих територіях слід говорити без докорів і вказівок, разом шукаючи форми підтримки, зокрема через онлайн-школи.

Правозахисник, журналіст і заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв пропонує запровадити в Україні 5-відсоткову квоту на мовлення кримськотатарською на телебаченні та радіо. Він нагадав, що схожий механізм свого часу захистив українську мову від тотальної русифікації інформаційного простору. «Квота в свій час врятувала українську музику і український культурний продукт від тотальної русифікації. Сьогодні ми маємо говорити про бодай 5% для кримськотатарської мови», — сказав він. Алієв також звернув увагу, що кримськотатарські студії та викладання мови за кордоном майже не ведуться — є лише кілька університетів у Туреччині та один у Німеччині. Зараз, за його словами, допомагають відкривати кримськотатарські студії у Варшаві, де теж шукають викладачів.

Перекладачка Мамурє Чабанова зазначила, що шкільні підручники й навчальні програми досі не пристосовані до сучасних реалій, але гострішою є асиміляція, коли частина дітей не розмовляє вдома кримськотатарською. На її думку, вчити доведеться не лише дітей, а й батьків, і починати навіть зі старшого покоління. Вона пропонує створювати онлайн-курси та книжки у відкритому доступі, щоб ними могли користуватися й ті, хто перебуває в окупованому Криму.

Про утиски кримськотатарської мови в окупації говорив і старший викладач кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль. Він наголосив, що в окупованих вишах півострова кримськотатарську літературу не вивчають. «Сказати, що цілком весь народ відмовляється від мови, це теж абсурдно. Це — виклик сучасного часу, тому що нема викладання, а якщо один є урок на тиждень кримськотатарської, то як вони потім будуть вчитись? Були часи, коли було східне відділення з декількома східними мовами, була окрема кафедра, навіть, кримськотатарського мовознавства, кримськотатарської літератури», — сказав він.