МОН оновило порядки реагування на булінг: єдина комісія та чіткі терміни

Міністерство освіти і науки оновило підходи до запобігання та реагування на булінг і насильство в українських школах. Відповідні зміни закріплені у двох документах: Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу.

Оновлення пов'язане зі змінами в законодавстві про захист прав дитини. Зокрема, визначення булінгу тепер узгоджене із Законом України «Про охорону дитинства» та загальнодержавною системою реагування на насильство щодо дітей.

Ключове нововведення — запровадження єдиної комісії, яка розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, включно з повідомленнями про булінг. Раніше в закладах освіти діяли два окремі механізми реагування.

У документах зафіксовано перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них — економічний тиск (позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення інтимних матеріалів) та будь-які небажані фізичні дії — від штовхання до ударів.

Визначено чіткі терміни реагування. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом доби з моменту його реєстрації. Якщо виявлено ознаки насильства, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж за три години, повідомити Національну поліцію та службу у справах дітей.

Важливо, що факт булінгу тепер встановлює лише суд. Комісія ж оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує підтримку та ухвалює рішення, керуючись принципом найкращих інтересів дитини.

Розширено коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер охоплює ширше поняття — учасників колективу: здобувачів освіти, працівників закладу та інших осіб, залучених до освітнього процесу.

Запроваджено обов'язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не дають результату, комісія має переглянути та скоригувати їх.

Посилено права дитини під час розгляду випадків насильства. Гарантується право бути вислуханою відповідно до віку та рівня зрілості. Позиція дитини обов'язково фіксується, а вислуховування відбувається за участю батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога. Без батьків — лише за їхньою письмовою згодою.

Уточнено критерій систематичності насильства. Воно вважається систематичним, якщо вчиняється два або більше разів протягом 12 місяців із дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.

Кожен заклад освіти має створити власну систему запобігання насильству. Це передбачає затвердження внутрішнього положення, визначення відповідальної особи за приймання та реєстрацію повідомлень, забезпечення різних каналів звернення та ведення обліку. Найближчим часом МОН запропонує методичні рекомендації для впровадження змін на практиці.

Повідомити про насильство стане простіше: заклади мають забезпечити кілька способів подання повідомлень — електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки. Також передбачена можливість анонімних звернень.