МОН прогнозує на третину менше першокласників до 2030 року

Демографічна криза в Україні дедалі відчутніше впливає на систему освіти. За прогнозами Міністерства освіти і науки, у 2029/2030 навчальному році кількість першокласників скоротиться на 30–33% порівняно з 2025/2026 роком. Такі дані озвучила заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова.

Причини спаду не обмежуються війною та еміграцією родин — народжуваність почала суттєво падати ще у 2020–2021 роках. За даними Міністерства юстиції, у першій половині 2026 року новонароджених було на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, а порівняно з довоєнними показниками падіння майже вдвічі. Ці діти мали б піти до школи приблизно у 2033 році.

Уже зараз середня наповненість класу в Україні становить 15,7 учня, але між регіонами різниця суттєва. Найменше дітей у класах на Тернопільщині — 12,9 учня. До областей із найнижчою наповненістю належать також інші регіони, які можуть одними з перших зіткнутися з реорганізацією малокомплектних шкіл. Для порівняння, у Києві середня кількість учнів у класі сягає 25,7.

Ситуація не скрізь однакова: у великих містах окремі школи в густонаселених районах можуть бути переповнені, тоді як інші заклади в тих самих містах мають труднощі з набором першокласників. У прифронтових областях чимало шкіл взагалі не працюють через безпекові загрози, а родини змушені виїжджати.

Дошкільна освіта демонструє тенденцію ще виразніше. За останнє десятиліття кількість дитячих садків скоротилася приблизно в 1,3 раза: якщо у 2015–2019 роках працювало 14,8–14,9 тисячі закладів, то нині їх близько 11,6 тисячі. Кількість дітей, які їх відвідують, зменшилася майже вдвічі. Заступниця міністра освіти Анастасія Коновалова наголошує, що ситуація безпрецедентна: вже у 2027 році кількість дітей віком від одного до шести років може впасти з 881 тисячі до 570 тисяч — тобто ще на 35%. Показово, що в Києві вперше за роки незалежності з'явилися вільні місця в садках для всіх охочих.

Демографічний спад неминуче змінить освітню мережу. За понад 30 років незалежності кількість школярів скоротилася з понад 7 мільйонів до менш ніж 4 мільйонів, а шкіл поменшало приблизно на третину. Особливо гостро це відчувається в селах, де розташовані 63% українських шкіл — зменшення дітей ускладнює їх утримання. Реформа старшої профільної школи передбачає, що академічні ліцеї для 10–12 класів не зможуть працювати в кожній громаді, тож учням після дев'ятого класу доведеться їздити навчатися в інші населені пункти.

Для маленьких сіл це може мати серйозніші наслідки, ніж просто зміна шкільної мережі: менше дітей — менше фінансування, складніше утримувати школу, зменшується кількість робочих місць. Молоді сім'ї все частіше покидатимуть такі громади, що лише поглиблюватиме демографічний спад. Зменшення кількості першокласників — лише перший сигнал масштабної трансформації, яка вже охопила освіту від дитячих садків до старшої школи.