МОН закликає виші заздалегідь визначити протоколи роботи на випадок тривог і відключень

Заступник міністра освіти і науки України Микола Трофименко у фейсбуці виклав вимоги до закладів вищої освіти щодо організації навчання в умовах безпекових ризиків. Кожен університет, за його словами, має наперед мати зрозумілий протокол дій для кількох сценаріїв: коли заняття відбуваються очно, коли частина з них переходить у дистанційний формат, а також як діяти під час тривалих повітряних тривог, перебоїв зі світлом чи зв'язком і як повертатися до звичного розкладу.

Дистанційна робота, наголосив посадовець, теж має бути готовою системою, а не імпровізацією після чергової тривалої тривоги. Завчасно варто подбати про робочі місця викладачів, доступ до електроенергії та інтернету, університетську цифрову платформу, дистанційний розклад, навчальні матеріали, а також основний і резервний канали зв'язку. За роки пандемії та війни виші вже напрацювали відповідні рішення — тепер їх потрібно перевірити на працездатність і за потреби вдосконалити.

Окремо Трофименко зупинився на навчанні під час повітряних тривог. Пріоритет — безпека: якщо викладачу чи студентам треба перейти в укриття, синхронне заняття переривається на час переміщення. Якщо після цього частина групи не може повернутися до роботи через зв'язок, електроенергію чи умови в укритті, учасники процесу мають отримати матеріали для асинхронної роботи, доступ до запису або інших навчальних матеріалів і можливість консультації з викладачем.

Для університетів важлива гнучкість у роботі з різними компонентами освітньої програми. Лабораторні, практичні заняття та робота зі спеціальним обладнанням потребують очної присутності — їх варто планувати на періоди, коли це дозволяє безпекова ситуація, або одразу проводити в укриттях. Консультації, самостійну та проєктну роботу можна організовувати дистанційно чи асинхронно. Планування лекцій має бути достатньо гнучким, щоб матеріал засвоювався в безпечних умовах, а зв'язок викладача з аудиторією не втрачався.

Такий підхід, за словами заступника міністра, дозволяє зберегти зміст програми навіть тоді, коли звичний розклад доводиться постійно коригувати. Саме диференціацію занять залежно від потреби в очній взаємодії, обладнанні чи можливості самостійної роботи рекомендації пропонують закладати в модель освітнього процесу.

Окремий акцент — на комунікації. Студент не повинен шукати розклад в одному чаті, покликання на заняття — у другому, а завдання — у третьому. Університету потрібна зрозуміла цифрова точка входу та резервний канал на випадок технічних проблем.

Після тривалих змін формату, додав Трофименко, важливо оцінити, що вдалося пройти за програмою, які практичні роботи чи теми потребують додаткового часу, і скоригувати наступні тижні навчання.