НМТ-2026: найнижчий середній бал з математики та 40 тисяч тих, хто не склав

Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив звіт за підсумками національного мультипредметного тесту 2026 року. Найслабший середній результат серед предметів — з математики: 131,9 бала. Понад 12,1% тих, хто тестувався, тобто приблизно 40 тисяч учасників, не змогли подолати пороговий бал. Схожа картина з фізики: тут поріг не перетнули 1 229 осіб — це 12% від тих, хто обрав цей предмет.

Народна депутатка Інна Совсун, яка є авторкою тексту, розповідає про ці цифри через власний досвід: пошук учителя, з яким її син Мартин не боїться помилятися, тривав довго, і навіть тепер, за її словами, виходить не все. Проте в дитини немає варіанта не вчити математику — і зрештою вона сама вмикається на уроки без нагадувань. Це, за спостереженням матері, викликає подив у дорослих.

Чому математика варта таких зусиль? Бо її знання потрібні й у побуті — від розрахунку умов кредиту до пропорцій у рецепті, — і як індикатор здатності вчитися взагалі. Світові дослідження показують: рівень підготовки з математики передбачає, наскільки успішно людина навчатиметься далі, хоч би який фах обрала. Алгебра й геометрія вимагають розвиненої логіки, уміння зосереджуватися, докладати зусиль і засвоювати нове.

Занепад почався ще до пандемії COVID-19, а повномасштабна війна, дистанційне навчання та розфокусована увага підлітків через гаджети лише погіршили ситуацію. Ключова особливість математики — пірамідальна будова: пропущена тема, скажімо «Дроби», блокує розуміння всіх наступних, що спираються на неї. Тому дев'ятикласники, які не знають таблиці множення, змушені повертатися до програми другого класу.

Друга проблема — перевантажена навчальна програма. На думку авторки, варто тверезо оцінити, який відсоток учнів реально засвоює кожну тему і в яких умовах відбувається навчання. Краще запровадити мінімальний стандарт, який школа за воєнних умов гарантовано виконає, ніж формально пройти всі теми, коли половина класу не знає, що таке радіус і діаметр. Так само нагальним є моніторинг знань — він мав би відбутися давно, але краще пізно, ніж ніколи: лише так можна з'ясувати, на якому етапі починаються освітні втрати.

У 2025 році було подано законопроєкт про надолуження освітніх втрат. Він передбачає підтримку дітей із вразливих категорій, зокрема з родин загиблих військових, а також дорослих — ветеранів і ветеранок, які після служби хочуть продовжити навчання. Окрім пільгового вступу до університетів, документ пропонує індивідуальні заняття з репетиторами та тьюторський супровід. У березні 2026 року Верховна Рада схвалила його в першому читанні; авторка сподівається на швидке фінальне голосування, наголошуючи, що час працює проти.

Результати НМТ — це підсумок шкільного шляху, коли виправити вже нічого не можна. Тож державі потрібні системні рішення, ухвалені якомога раніше. Це вимагає зусиль, часу й коштів, але йдеться про майбутнє дітей, які завтра розбудовуватимуть Україну.