Санкції ЄС проти Путіна та Януковича знову не продовжили: посли зберуться вдруге

Країни Євросоюзу поки не дійшли згоди щодо продовження індивідуальних санкцій, запроваджених за порушення територіальної цілісності України. Про це за підсумками ранкового засідання Комітету постійних представників повідомили кілька дипломатів ЄС. До переліку, зокрема, входять лідер Кремля Володимир Путін, очільник російського МЗС Сергій Лавров та колишній президент України Віктор Янукович, який перебуває в Росії.

За словами співрозмовників, дискусія про продовження персональних обмежень продовжиться вже після обіду. Ідеться про санкційний режим, який ЄС почав формувати ще 2014 року. Він охоплює фізичних і юридичних осіб, причетних до дій, що підривають або ставлять під загрозу територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Від 2022 року в списку перебувають Путін, владна верхівка Росії та провідні олігархи, а також Янукович.

Ситуація навколо продовження санкцій залишається складною вже не перший місяць. 14 вересня ЄС подовжив дію цього режиму лише на сім днів, оскільки Словаччина та Франція наполягали на вилученні зі списку двох російських олігархів. За даними дипломатичних кіл у Франції, Париж хоче зняти обмеження з Алішера Усманова. Згодом з'ясувалося, що французька сторона планує «обміняти» його виключення з санкційного списку на звільнення кількох своїх громадян, які утримуються в азербайджанських тюрмах.

Попереднього разу персональні санкції продовжили 14 березня. Уже тоді Словаччина до останнього домагалася виключення зі списку російських олігархів Михаїла Фрідмана та Алішера Усманова.

Отже, питання не лише в тому, чи збережуться обмеження проти Путіна, Лаврова та Януковича. Йдеться про те, чи вдасться Євросоюзу зберегти єдність у санкційній політиці, коли окремі країни пов'язують свою згоду з вузькими національними інтересами. Для України це принципово: персональні списки залишаються одним із небагатьох інструментів, які прямо тиснуть на російське керівництво та його оточення. Пауза або часткове послаблення режиму означатиме не лише символічний сигнал, а й практичний ризик для подальших обмежувальних рішень ЄС.