НМТ-2026: які слабкі місця шкільної освіти виявило тестування

Результати Національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року стали своєрідним рентгенівським знімком української шкільної освіти. Звіт, оприлюднений Українським центром оцінювання якості освіти, демонструє не лише успіхи окремих абітурієнтів, а й глибинні проблеми, які потребують уваги.

Тестування відбувалося в умовах війни, коли до екзаменаційного стресу додавалися тривоги та багатогодинне перебування в укриттях. Це накладає відбиток на результати, однак навіть із такими застереженнями НМТ дозволяє побачити системні виклики.

Попри складні умови, цьогоріч були й переможці: двоє абітурієнтів отримали максимальні 200 балів з усіх чотирьох предметів, 28 учасників — з трьох, а 260 — з двох. Понад 3,7 тисячі випускників досягли максимального результату хоча б з одного предмета. Найбільше 200-бальників виявилося з англійської мови (2194), математики (1152) та історії України.

Проте найпоказовішими є не вершини, а розподіл результатів основної маси учасників. Умовна «ватерлінія» на позначці 140–160 балів показує, що з фізики, математики, хімії та української літератури більшість абітурієнтів скупчилася на нижніх щаблях шкали. Це тривожний сигнал, адже всі ці предмети, окрім обов'язкової математики, були свідомим вибором вступників.

Найкраща ситуація — з англійської мови, де більшість отримала середні та вищі за середні бали. Прийнятні результати з історії та біології, що пояснюється високою мотивацією абітурієнтів, які планують вступати на медичні спеціальності, де конкурсний бал не може бути нижчим за 150.

Однією з ключових проблем, яку оголило тестування, є криза математичної освіти. Це підтверджується не лише 12% учасників, які не склали тест, а й тим, що прогалини в математиці б'ють по інших предметах. Абітурієнти можуть знати теорію з фізики чи хімії, але стикаються з труднощами, коли в задачах потрібні прості підрахунки. Наприклад, лише близько 20% учасників впоралися з розрахунковими задачами з фізики, а 42% не змогли обчислити дві п'ятих від числа 240.

Відсутність математичного мислення позначається і на гуманітарних предметах. Завдання з української літератури на відновлення деформованого тексту провалили понад дві третини учасників, а з історії України лише 11% змогли проаналізувати карту-схему воєнної операції.

Не менш тривожним є стан читацької грамотності. Більшість учнів, очевидно, перейшла на «швидке харчування» — перекази та критику замість повноцінного читання. Це призводить до того, що випускники не здатні аналізувати тексти, бачити логічні зв'язки та контекст. Проблеми з читанням впливають на успішність з усіх предметів, включно з математикою та географією.

Загалом тестування виявило дві системні проблеми: орієнтацію на шаблонне відтворення знань замість критичного мислення та фрагментарність знань, коли міжпредметні зв'язки існують лише на папері. Вирішення цих проблем потребує не лише змін у програмах, а й перезавантаження педагогічної освіти.