Уряд оновив дорожню карту реформи НУШ до 2029 року

Міністерство освіти і науки представило оновлену редакцію плану впровадження реформи НУШ, що діятиме до 2029 року. Попередня версія, ухвалена ще 2017-го, вже значною мірою виконана на перших двох етапах, проте не враховувала умов воєнного стану.

Як наголошують у відомстві, йдеться не про перезапуск реформи, а про коригування її подальших кроків. «Нова редакція визначає завдання на 2026–2029 роки та має забезпечити послідовний перехід до Нової української школи на всіх рівнях загальної середньої освіти — від початкової до профільної», — зазначили в МОН.

Оновлений план синхронізує створення освітніх програм і підручників для 10–12 класів, підготовку педагогів та формування мережі закладів профільної освіти. Модельні програми й матеріали для старшої школи впроваджуватимуть поетапно: для 10 класу — у 2027 році, для 11 класу — у 2028-му, для 12 класу — у 2029-му.

Підготовка до цього етапу вже стартувала: з 1 вересня 2026 року 150 академічних ліцеїв беруть участь у пілотному проєкті старшої профільної школи. До моменту повномасштабного запровадження планується підготувати щонайменше 80% учителів 10 класів та керівників таких закладів.

Паралельно розвиватиметься система професійної орієнтації. План передбачає запровадження професії кар'єрного освітнього радника та підготовку не менш як 15 тисяч таких фахівців для базової і старшої школи, щоб допомогти підліткам усвідомлено обирати майбутній освітній і професійний шлях.

Оновлена дорожня карта враховує досвід попередніх етапів НУШ і переходить на дворічний цикл створення підручників. Це дасть більше часу на апробацію матеріалів у реальній практиці, їх доопрацювання та подальше масштабування.

Окрему увагу приділено професійному розвитку вчителів: вдосконалюватимуть супервізію, педагогічну інтернатуру та цифрові інструменти. Частина механізмів уже працює, зокрема політика «Гроші ходять за вчителем», яка дозволяє педагогам самостійно обирати курси підвищення кваліфікації, та платформа «Вектор».

У документі також ідеться про створення єдиної системи критеріїв оцінювання результатів навчання та підготовку до поетапного повернення державної підсумкової атестації у формі ЗНО після відновлення ДПА, коли це дозволить безпекова ситуація.

Посилюється моніторинг якості освіти та участь України в міжнародних дослідженнях PISA і TALIS. Отримані дані мають показувати не лише виконання окремих заходів, а й стійкість та ефективність освітньої системи в умовах війни. Упродовж 2026–2029 років планується розвивати аналітичні інструменти на базі АІКОМ для управління реформою, підвищення прозорості та зменшення бюрократичного навантаження на школи.

Ключові компоненти впровадження НУШ реалізуються в межах спільної програми МОН зі Світовим банком LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Вона охоплює оновлення змісту освіти, підготовку вчителів, забезпечення учнів сучасними підручниками, оновлення освітнього простору та посилення управлінської спроможності системи на основі даних.