Освіта під тривогами: як війна змінює українську школу

Українські школярі дедалі частіше змушені переривати уроки через повітряні тривоги та спускатися в укриття. Це впливає на якість освіти: результати національного мультипредметного тесту (НМТ) 2026 року знизилися за всіма трьома обов'язковими предметами порівняно з минулим роком. Середній бал з української мови впав з 146,3 до 142,0, з математики — з 132,3 до 131,9, з історії України — з 141,6 до 141,1.

Водночас зросла кількість учасників, які не подолали мінімальний поріг хоча б з одного предмета: з 39,1 тисячі у 2025 році до 48,6 тисячі у 2026-му. Це становить 14,8% від усіх, хто складав тести, проти 13,5% роком раніше. Найскладніша ситуація з математикою — її не склали майже 40 тисяч учнів, або 12,1%.

Проблеми накопичуються ще з часів пандемії, але нині вони загострюються через постійні тривоги. Цьогоріч до першого класу пішли понад 243 тисячі дітей — майже вдвічі менше, ніж у 2018/2019 навчальному році, коли першокласників було близько 455 тисяч. У Міністерстві освіти пов'язують це зі зниженням народжуваності та виїздом сімей з дітьми за кордон через війну. Зараз за кордоном навчаються близько 315 тисяч українських дітей.

У Києві вже розглядають кілька моделей організації навчання в умовах постійних тривог. Одна з них передбачає очне навчання для молодших школярів безпосередньо в укриттях, тоді як частина учнів середніх і старших класів зможе долучатися до занять онлайн під час тривоги. Про це повідомила директор Департаменту освіти КМДА Олена Фіданян.

«Наприклад, одна з моделей, яку ми зараз розглядаємо, — це організація очного навчання в укритті для учнів початкової школи, а також створення окремого приміщення, де частина дітей із середніх і старших класів у разі потреби зможуть продовжувати навчання онлайн під час повітряної тривоги», — зазначила Фіданян.

Заступник голови КМДА Валентин Мондрієвський наголосив, що рішення можуть бути тимчасовими й змінюватися залежно від загрози атак, але насамперед вони ухвалюються для забезпечення безпеки дітей та співробітників. Кожна школа самостійно обиратиме оптимальну модель з урахуванням кількості учнів, стану укриття та поточної безпекової ситуації, а батьки зможуть обирати доступний формат.

Соціолог Юрій Гаврилечко зауважує, що нині дистанційне навчання часто є єдиним можливим варіантом, однак держава має забезпечити технічну підтримку процесу. Він наголошує: батьки не повинні за власний кошт купувати дітям комп'ютери — це завдання держави, яка має виділити кошти як із центрального, так і з місцевих бюджетів.

Наразі в Україні повноцінно функціонують 100 підземних шкіл, а ще 113 таких закладів планують добудувати до кінця 2026 року. 83% школярів мають можливість перебувати в укриттях під час тривог. Однак навіть підземні школи не вирішують усіх проблем — виникає питання, як дітям дістатися до них, коли шкільні автобуси не курсують.

Вчителька історії із Сумської області Ірина Сидоренко розповідає, що до тривог додаються планові відключення світла: минулого року половина її учнів не змогла підключитися до занять через відсутність інтернету та електроенергії. «Лише поодинокі підлітки самі налаштовані на навчання та самостійні заняття, решта ж, скоріше, роблять це заради галочки. Дуже складні часи, ще гірші, ніж під час ковіду», — каже педагог. За її словами, колеги стикаються з тим, що деякі підлітки, евакуйовані з прифронтових регіонів, читають із труднощами на рівні першого-другого класу.