Війни в Україні та Ірані переплітаються: аналітики попереджають про ризик глобальної ескалації

Старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Крістофер Чіввіс у своїй аналітичній статті для The Guardian звертає увагу на небезпечне зближення двох великих конфліктів — війни Росії проти України та протистояння з Іраном. На його думку, ці події дедалі тісніше переплітаються, створюючи ризик ескалації, яка може вийти далеко за межі регіонів.

Аналітик наводить приклад інциденту на початку серпня поблизу аеропорту Лейпциг/Галле в Німеччині, де виявили два заміновані безпілотники неподалік злітно-посадкової смуги. Він нагадує, що ще у 2024 році на цьому ж аеропорту через запалювальні пристрої, заховані в посилках, зайнявся вантаж компанії DHL. За оцінкою Чіввіса, саме цей інцидент міг стати причиною візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви наприкінці серпня. Під час переговорів він, за повідомленнями ЗМІ, застерігав російську сторону від атак на територію НАТО, закликав зменшити підтримку Ірану та наголошував на потребі домовленостей щодо завершення війни проти України.

Однак, як зауважує експерт, політика адміністрації Трампа щодо Ірану суперечить її ж зусиллям із врегулювання українського конфлікту. «Відмова адміністрації Трампа припинити війну з Іраном працює врозріз із її зусиллями завершити війну в Україні. Вони прямують у шторм, а не виходять із нього», — пише Чіввіс.

Він також вказує на виснаження американських запасів ракет-перехоплювачів через війну з Іраном. Повідомлення про скорочення поставок протиповітряної оборони в Україну могли переконати Володимира Путіна, що США знову відволікаються на Близький Схід. Це, своєю чергою, може відкрити для Кремля вікно можливостей для посилення ударів по українській території.

Україна вже безпосередньо залучена до протистояння з Іраном. Київ направив до країн Перської затоки 228 спеціалістів і значні партії безпілотників для допомоги у відбитті іранських дронових атак. Наприкінці липня Україна завдала удару по іранському вантажному судну в Каспійському морі. Росія, зі свого боку, передавала Ірану розвідувальну інформацію, що могла підвищити ефективність його ударів, а сама давно використовує розроблені в Ірані безпілотники у війні проти України.

«Обидва конфлікти одночасно погіршуються і нікуди не рухаються», — констатує аналітик. Саме це, на його думку, створює найбільшу небезпеку: сторони можуть дедалі більше покладатися на військову силу, намагаючись виправдати вже понесені втрати та витрати.

Чіввіс також звертає увагу на посилення координації між Росією, Китаєм та Іраном. Володимир Путін і Сі Цзіньпін зустрілися напередодні саміту Шанхайської організації співробітництва, де мають бути присутні представники Ірану. За оцінкою автора, Пекін не обов’язково зацікавлений у продовженні обох війн, але не хоче поразки Росії чи Ірану і має можливості допомагати їм пом’якшувати наслідки конфліктів.

Експерт вважає, що одного дипломатичного попередження Москві недостатньо. Він закликає Вашингтон шукати реальні стимули для припинення обох війн, зокрема домовлятися з Іраном про припинення вогню, санкційне послаблення та розмороження активів. Щодо України автор пропонує серйозніше обговорити питання нейтралітету та доцільність подальшої боротьби за території Донбасу, які залишаються під контролем Києва.

У фіналі публікації Чіввіс посилається на історика Одда Арне Вестада, який порівнює сучасну ситуацію зі світом напередодні Першої світової війни. «Ключовий урок світу перед 1914 роком полягає в тому, що регіональні конфлікти, які довго залишаються невирішеними, можуть стати пороховими діжками, що спричинять глобальне загоряння», — йдеться в попередженні.

На думку Чіввіса, саме переплетення війни Росії проти України з конфліктом навколо Ірану робить нинішню ситуацію особливо небезпечною. Він закликає світових лідерів серйозніше поставитися до цих ризиків, поки регіональні війни не переросли у значно масштабнішу кризу.