Загинув працівник ЧАЕС, який після окупації став бійцем ЗСУ

Олександр Яцочка народився 11 вересня 1991 року у Славутичі. Після школи здобув фах електромонтера у Вищому професійному училищі при Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. З дитинства захоплювався міфологією та фентезі, а у вільний час займався боксом, футболом і риболовлею.

У 2018 році Олександр приєднався до колективу Чорнобильської АЕС. Він працював у службі охорони та в цеху з переробки радіоактивних відходів. Повномасштабне вторгнення застало його на робочій зміні. Разом з іншими працівниками станції він опинився в окупації, яка тривала місяць. Пізніше в інтерв’ю пресслужбі свого підрозділу «Кратос» він згадував: «Думки були різні, навіть що нас просто десь розстріляють».

Після звільнення Київської області чоловік повернувся до Славутича та брав участь у супротиві російським військам в останні дні окупації регіону. У травні 2022 року він добровільно приєднався до Збройних сил України. Служив у найгарячіших точках: воював у Бахмуті, Часовому Яру, на Луганщині та Харківщині. З 2024 року захищав державний кордон на Сумщині, де обіймав посаду командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів.

Попри важкі будні, Олександр знаходив час для читання художньої літератури — це допомагало йому відволіктися від жахів війни. Він зізнавався, що найважче давалася розлука з родиною.

У ДСП «Чорнобильська АЕС» згадують його як добру, щиру та завжди усміхнену людину: «Він сумлінно виконував свою роботу, відповідально ставився до кожної справи та був людиною, на яку завжди можна було покластися». Найбільшою гордістю його життя була восьмирічна донька.

Поховали воїна в рідному Славутичі. Славутицька міська рада у меморіальному дописі зазначила: «Рідні, друзі та знайомі пам'ятатимуть Олександра як добру, справедливу, щиру й життєрадісну людину. Він любив життя, цінував свою родину, мріяв про щасливе майбутнє для сім'ї».