Українські підлітки читають гірше, ніж будь-коли: як гаджети змінюють школу

Читання як навичка в українських школярів погіршується стрімко. Згідно з результатами PISA-2025, оприлюдненими тиждень тому, українські підлітки отримали 418 балів із читацької грамотності. Для порівняння: у 2018 році цей показник становив 466 балів. Це найнижчий результат за весь час участі України в дослідженні, яка розпочалася саме 2018 року.

43% школярів не можуть переказати текст своїми словами або зіставити два джерела. Генеральний секретар ОЕСР зазначив, що зростання екранного часу та падіння читацьких навичок супроводжуються зниженням результатів у всьому світі.

Дослідження Сари Абрахамссон із Норвезького інституту громадського здоров'я, яке охопило понад 400 шкіл, показало: вилучення гаджетів з уроків дає більший ефект на успішність, ніж зменшення класу на одного учня, причому у кілька разів. Після запровадження обмежень рівень булінгу впав на 46% серед дівчат і на 43% серед хлопців. Оцінки зросли, найбільше — у дітей із родин із меншими можливостями.

Окремий вимір проблеми — кібербезпека. За даними дослідження Dignity Online та Sense Research, 54% українських підлітків за останній рік зазнавали кібербулінгу. 14% дітей стикалися з ситуаціями онлайн-сексуального насильства чи експлуатації, і в кожному четвертому випадку спроби втягнути дитину відбувалися через її друзів. 74% школярів бачили жорстокі кадри війни, 36% — матеріали про самоушкодження, 24% — порнографію.

На думку народної депутатки України від фракції «Голос», секретарки Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталії Піпи, цифрова безпека має стати навичкою, якої вчать системно, як читання чи математики. Вона наголошує, що йдеться не про тотальну заборону телефонів, а про виважені правила.

Приклад для наслідування — Фінляндія, де ухвалено закон, який на національному рівні дозволяє користуватися телефоном на уроці лише з дозволу вчителя. Кожна школа зобов'язана самостійно розробити власні правила зберігання та використання телефонів — окремо для уроків, перерв і обідів. Держава задає рамку, конкретику прописує школа.

В Україні Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій уже створив робочу групу для напрацювання законопроєкту про обмеження гаджетів у школах, до якої увійшли всі депутати комітету. Піпа підготувала альтернативний варіант законопроєкту. Він передбачає, що кожна школа прописує у своєму статуті правила використання гаджетів, а також модуль цифрової безпеки для дітей. Міністерство освіти мало б підготувати типові орієнтири, які школа адаптує під себе.

Найпоширеніше рішення, на якому сходяться вчителі й директори: телефон лежить у наплічнику, як і будь-яка інша особиста річ. Жодних спеціальних шафок чи скриньок. Водночас у деяких школах працює інша модель: телефон здають при вході й забирають при виході, в укриття його не беруть, а зв'язок із батьками тримають через учителя.

Саме тому, на думку авторки ідеї, важливо не нав'язувати одну модель на всю країну, а дати школам право вирішувати самим. Довіра між школою, дитиною та батьками — не деталь, а справжня відповідь на питання безпеки.