10.09.2026 Знаймо Наука та освіта

PISA 2025: базовий рівень з математики мають 54% українських учнів

·472 слівредакція
PISA 2025: базовий рівень з математики мають 54% українських учнів

Українські 15-річні школярі за три роки майже не змінили результатів у міжнародному дослідженні PISA. Базового рівня з математики досягли 54% проти 65% у середньому по країнах OECD.

Оприлюднено результати дослідження PISA 2025, яке оцінює, як 15-річні підлітки міркують, рахують, читають, розв'язують задачі та пояснюють свої відповіді. Українські дані охоплюють 17 із 27 регіонів країни.

За рівнем базових знань з математики Україна поступається середньому показнику Організації економічного співробітництва та розвитку: 54% проти 65%. З читання розрив більший — 55% проти 69%, з природничих наук — 65% проти 74%.

Ще помітніша різниця у частці учнів найвищого рівня. З математики до неї потрапили 3% українців проти 8% у середньому по OECD, з читання — 1% проти 6%, з природничих наук — 2% проти 7%.

Порівняно з 2022 роком результати України з усіх трьох предметів майже не змінилися, і країна далі залишається нижче середнього рівня OECD.

Соціально-економічний розрив в Україні вужчий, ніж у середньому по OECD: учні з заможніших родин випереджають однолітків із бідніших на 66 балів з природничих наук, тоді як у країнах OECD ця різниця сягає 85 балів. При цьому 15% українських учнів із менш забезпечених сімей входять до топ-25% за результатами з природничих наук у межах країни — в OECD таких 12%.

Мотиваційні показники теж відрізняються від середніх по OECD. Різні сфери цікавлять 60% українських школярів проти 73% в OECD; докладають більше зусиль перед складним завданням 54% проти 60%. Водночас школу як марну трату часу сприймають 20% українських учнів, тоді як в OECD — 24%. Від 2022 року ця частка в Україні знизилася на 9,4 відсоткового пункту.

Змінилася й ситуація з матеріальною базою шкіл. Про брак підручників, комп'ютерної техніки, бібліотек або лабораторій говорять директори шкіл, де навчається 61% українських учнів, — у 2022 році таких було 76%. Проблеми з будівлями, опаленням, освітленням чи акустикою зачіпають 45% учнів проти 51% три роки тому.

Цифрові пристрої в школі українські підлітки використовують для навчання 2,7 години на день (в OECD — 1,7), а на розваги — 1,7 години (в OECD — 1,1). Лише 10% навчаються у закладах, де телефони заборонені на всій території, тоді як у країнах OECD таких 49%. Штучний інтелект для навчання хоча б раз на тиждень застосовують 54% українських учнів проти 46% в OECD.

Відвідуваність залишається виразно нижчою: 58% українських школярів пропустили хоча б один день школи за два тижні до тестування (в OECD — 22%), стільки ж — хоча б один урок (в OECD — 24%). Запізнювалися 54% проти 50% в OECD. Водночас із булінгом кілька разів на місяць або частіше стикаються 14% українських учнів, тоді як у середньому по OECD — 20%.

Економіст Тимофій Мілованов, коментуючи результати, назвав ситуацію неподобством і національною проблемою. «Освіта — це наша зброя проти ворога. Україна у війні на виживання може вижити тільки розумнішими людьми, сильнішими школами і кращими технологіями», — зазначив він, додавши, що слабка математика сьогодні означає слабких інженерів, армію, економіку і державу завтра.

Читайте також