Жовтий рівень тривоги: освітній процес у школах має перериватися

Уряд запровадив два рівні повітряної тривоги — жовтий та червоний. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів від 4 вересня 2026 року № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу». Червоний рівень оголошується у разі ракетної, ракетно-дронової або масованої дронової загрози, жовтий — у разі дронової загрози.

За словами освітньої омбудсманки Надії Лещик, підпункт 3 пункту 1 постанови визначає: коли встановлено жовтий рівень загрози, освітній процес у закладах освіти припиняється — крім тих, де є облаштовані захисні споруди цивільного захисту. Водночас це не означає, що діти можуть продовжити навчатися в класах.

«Освітній процес переривається і всі прямують в укриття. Якщо є можливість — освітній процес відновлюється в укритті. Фактично для закладів освіти нічого не змінюється, порядок дій той самий, що під час червоного, так і під час жовтого рівня небезпеки», — зазначила Лещик.

Окремо вона зупинилася на ситуації, коли місць в укритті вистачає лише для частини учнів та педагогів. У такому разі навчальний процес потрібно організувати так, щоб кількість людей, які одночасно перебувають у будівлі, відповідала місткості укриття.

«Навчання можна організовувати у змішаному форматі — коли у відповідні дні частина учнів навчатиметься очно, а частина дистанційно, і навпаки. Також можна організувати позмінне навчання. Або вивести на очне навчання дітей початкових та 5-х класів, а інші знаходитимуться на дистанційному навчанні. Тут є кілька варіантів й директор школи разом з педагогами обирає варіант залежно від можливостей закладу освіти», — пояснила омбудсманка.

Щодо присутності педагогів на робочих місцях під час тривоги, Лещик наголосила: примусу до працівників закладів освіти бути не повинно. Роботодавець не може вимагати від працівника покидати безпечне місце, у якому той має перебувати під час повітряної тривоги, адже це ставить під загрозу його життя і здоров'я. Вона зауважила, що отримує скарги на перевірки присутності педагогів на робочому місці працівниками управлінь освіти під час повітряних тривог.

Батькам, за словами Лещик, варто розуміти, чи дістався педагог до закладу освіти і чи зможуть дитину прийняти в укритті. Ці питання, на її думку, варто вирішувати фактично щодня, залежно від безпекової ситуації, яка постійно змінюється.

Через постійні тривоги в окремих областях дорога до закладу освіти для учасників освітнього процесу є небезпечною, адже тривога може застати в дорозі. Особливо небезпечним є підвезення дітей шкільними автобусами. Омбудсманка радить переймати досвід міст, наближених до зони бойових дій: під час відряджень до Дніпра та Запоріжжя вона бачила мобільні укриття, встановлені на зупинках та в місцях скупчення людей. На її думку, в інших громадах, де ризик безпеки підвищився, варто опрацювати питання безпечної дороги до школи та встановлювати такі мобільні укриття.

Вона також нагадала, що Офіс Президента України ініціював проєкт «Безпечний маршрут школяра», у межах якого планується встановити 840 мобільних укриттів на дорогах до шкіл у прифронтових регіонах. Водночас, за її словами, тут є певні складнощі: така зупинка коштує чимало, а в містах мобільні зупинки перетворили на вбиральні, тому їх змушені закривати. Лещик наголосила, що ці мобільні укриття не потрібно ставити на баланс закладу освіти — вони мають бути на балансі громади, і саме громада має відповідати за них. Вона висловила очікування на відповідні роз'яснення від Міністерства освіти і науки.

Загалом, як зауважила освітня омбудсманка, вимоги від батьків, занепокоєних постійним перериванням освітнього процесу, вже надходять до закладів освіти і до її офісу.