31.07.2026 Знаймо Наука та освіта

Помер засновник Херсонського фізико-технічного ліцею Микола Бабенко

·508 слівредакція
Помер засновник Херсонського фізико-технічного ліцею Микола Бабенко

30 липня на 82-му році життя після тривалої хвороби відійшов у вічність засновник і багаторічний директор Херсонського фізико-технічного ліцею, Заслужений учитель України Микола Бабенко.

Сумну звістку підтвердили в міському управлінні освіти, де згадують педагога як мудрого наставника, талановитого керівника та патріота, що присвятив понад 60 років українській освіті.

«Мудрий наставник, видатний педагог, талановитий керівник і справжній патріот України. Пішла у засвіти Людина, яка присвятила своє життя дітям, освіті та майбутньому України», — зазначили освітяни, додаючи, що Бабенко не просто навчав фізики, а виховував особистостей, формував покоління талановитої молоді.

Микола Іванович народився 4 січня 1944 року. Після школи, яку закінчив зі срібною медаллю, вступив на фізико-математичний факультет Херсонського педагогічного інституту. Диплом з відзнакою відкрив йому шлях до вчителювання: спершу викладав фізику у Вадимській школі Каланчацького району, згодом упродовж двадцяти років — у херсонських школах №20, №30 та морехідному училищі, а також у ліцеях Алжиру та Центральноафриканської Республіки.

У 1989 році Бабенко очолив фізико-математичну школу, яка вже наступного року стала Херсонським фізико-технічним ліцеєм. Під його керівництвом заклад перетворився на один із найсильніших в Україні, а розроблена колективом модель ліцейської освіти отримала визнання Академії педагогічних наук. Ліцей став дипломантом конкурсу «100 кращих шкіл України», відзначений нагородами «Золота фортуна» та «Флагман освіти України».

За свою кар'єру Микола Бабенко здобув звання «Заслужений вчитель України» (2003), став кандидатом технічних наук (2007), лауреатом премії Верховної Ради для педагогічних працівників (2007) та Почесним громадянином Херсона (2009). Обирався депутатом міської ради.

Окремо в управлінні наголошують на позиції Бабенка під час тимчасової окупації Херсона. Він лишився вірним Україні, згуртував колектив, зберіг український освітній простір у ліцеї та забезпечив безперервність навчального процесу. «Навіть у боротьбі з тяжкою хворобою він до останнього дня жив справами ліцею, хвилювався за своїх учнів, учителів, майбутнє закладу та української освіти», — додали освітяни.

Читайте також