Сергій Коршак: розвідник із Кременчука, який повернувся з-за кордону, щоб стати до лав ЗСУ

Сергій Коршак народився 25 жовтня 1980 року в Кременчуці. Навчався в гімназії №16, згодом здобув освіту в педагогічному училищі. Певний час разом із родиною жив за межами України.

Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії, він перебував в Ізраїлі, де гостював у мами. Та невдовзі повернувся додому й став до лав Збройних сил України. За словами офіцера відділення цивільно-військового співробітництва Кременчуцького районного ТЦК СП лейтенанта Іванчикова, до війська Сергій приєднався у квітні 2022 року.

«Служив на посаді розвідника-навідника розвідувального відділення. Помер 9 червня 2026 року під час лікування у медзакладі на Тернопільщині від інфаркту міокарда. Вічна шана захиснику», — розповів Іванчиков.

Про Сергія згадують як про людину, для якої допомога іншим була природною. Його класна керівниця Ірина Скиба пригадує: «Сергій був дуже сміливий, дуже добрий, ніколи нікому ні в чому не відмовляв, завжди йшов на допомогу. Після закінчення школи він пішов в педагогічне училище. Ну а потім, через деякий час, вони родиною поїхали за межі України».

За її словами, незадовго після початку повномасштабної війни вона побачила у соцмережах фото Сергія у військовій формі. Це не здивувало жінку, адже він був упевнений, рішучий і дуже любив Україну.

«Ні в душі, ні в серці, ні в голові не вкладається, що це таке могло статися. Мені так здавалося, що він сильний, мужній, що все буде добре і з ним не може такого трапитися. Уклінна дяка Сергію, дяка батькам за виховання такого сина», — додає пані Ірина.

Дитячий товариш Антон розповів, що вони багато часу проводили разом, але згодом війна їх роз'єднала: обоє пішли боронити Батьківщину, але у різних підрозділах.

«Під час служби ми спілкувалися, трохи перетиналися в місті, коли були на реабілітації тут. Це була дуже щира людина», — пригадує чоловік.

Пані Тетяна, подруга мами Сергія, підтримувала родину, коли військовому потрібна була допомога на фронті.

«На початку війни він був в Ізраїлі — гостював у мами. А тоді повернувся і пішов воювати. Вона дуже пишається, що має такого сина. І він про неї турбувався», — ділиться жінка.

Із Сергієм Коршаком попрощалися 4 серпня 2026 року у Кременчуцькому міському палаці культури та Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на меморіальному секторі почесних поховань захисників і захисниць України Свіштовського кладовища. У нього залишилися батьки.