Шкільне харчування: чому громади стикаються з новими викликами

В Україні з 1 вересня 2026 року запрацювало розширене безоплатне харчування для школярів. Якщо раніше програма охоплювала переважно учнів початкової школи, а з 2025 року — ще й старші класи у прифронтових регіонах, то тепер гарячі обіди гарантовані всім дітям 1–11 (12) класів, які навчаються очно або у змішаному форматі.

Загалом програма охоплює близько 3 мільйонів дітей. На її реалізацію у вересні–листопаді держава спрямувала понад 7,4 млрд грн, а на весь 2026 рік передбачено 14,4 млрд грн. Для учнів початкової школи норматив становить 50 грн на день на дитину, для учнів базової та профільної середньої школи — 60 грн. У прифронтових областях для початківців держава виділяє 35 грн субвенції, ще 15 грн додає Всесвітня продовольча програма ООН.

Однак розширення програми виявило низку практичних труднощів. Як зазначає радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан, раніше школи не мали потреби годувати всіх учнів одночасно. Їдальні в багатьох закладах розраховані на невелику кількість дітей — молодшу школу або групи продовженого дня. Тепер громадам доводиться збільшувати кількість порцій, а для цього потрібні додаткові місця, персонал, обладнання та логістика.

У Міністерстві освіти і науки передбачили можливість організовувати харчування не лише в їдальнях, а й в інших приміщеннях — класах, рекреаціях, актових залах чи укриттях під час тривог, якщо там можна дотриматися санітарних вимог. Втім, на думку Продан, на практиці це створює додаткові складнощі: «Ми ж не можемо харчувати дітей в спортивних залах. Їх не нема як харчувати, а зберігати ці всі продукти, їх треба доставляти».

Окрема проблема — повітряні тривоги. Шкільні кухарі можуть приготувати їжу задовго до обіду, але через тривогу діти переходять в укриття, а батьки іноді забирають їх додому. Народний депутат Віталій Войцехівський наголошує, що питання не в самій ідеї безоплатного харчування, а в тому, як програма має працювати в умовах війни. Він пропонує передбачити механізми компенсації або гнучкого фінансування для таких ситуацій.

Додаткове навантаження лягає на місцеві бюджети. Громади мають фінансувати ремонт та оснащення харчоблоків, закупівлю обладнання, оплату персоналу та логістику. Особливо це відчутно для невеликих громад. За словами Продан, це завдання для всіх громад — від найменших до найбільших, адже паралельно вони фінансують облаштування укриттів, житло для переселенців та допомогу Силам оборони.

Станом на 1 вересня в Україні модернізували 2023 харчоблоки, ще в 272 закладах роботи тривали. На модернізацію шкільних їдалень у 2026 році передбачено 1 млрд грн. У регіонах ситуація різниться: на Львівщині громади ще до початку навчального року оцінювали свої можливості, у Рівному через розширення харчування змінили розклад і збільшили перерви до 20 хвилин, на Франківщині школам довелося перебудовувати роботу, а в Чернівцях після допису в соцмережах про харчування в одному із закладів призначили службову перевірку та планують позапланові моніторингові візити в інші школи області.