Григорій Сковорода: не філософ, а мудрець і практик духу

Під час візиту до Кропивницького Василь Хитрук — письменник, перекладач і філософ-українознавець, один із засновників української державності та просвіти 80–90-х років — провів дві публічні зустрічі. Перша відбулася на факультеті філології та журналістики педагогічного університету, друга — в обласній бібліотеці імені Д. І. Чижевського в межах «Українського клубу». Обидва заходи поєднували наукові розвідки з духовними практиками.

У своїй книзі «Оракул духа – Григорій Сковорода» Хитрук уперше розкрив те, що, за його словами, приховували понад два з половиною століття. «Сковорода — дуже сучасний мудрець, тому що мудрість не буває вчорашньою, мудрість — вона вічна», — наголосив науковець перед студентами. Пояснюючи назву праці, він зазначив: «Оракул — це сентенція, або висловлювання про якісь таємничі сили життя».

Хитрук запропонував образне порівняння творчості Сковороди з ромашкою, де з центру виходять близько 14 «пелюсток», що символізують різні аспекти спадщини мислителя. На запитання, як би Сковорода поставився до свого зображення на 500-гривневій купюрі, дослідник відповів: «Григорій Савич був би проти, адже гроші то найбільш приземлена матеріальна річ, до того ж сам Сковорода не мав і гривні в кишені».

Особливу увагу Хитрук приділив питанню, коли варто починати знайомитися зі Сковородою. «Я вважаю, що варто починати читати Сковороду ще в дитячому садку, але починати варто з байок. До того ж в школах і ВНЗ — викладати Григорія Савича треба не як філософа і софіста, а як мудреця. Адже насправді він — не філософ, а мудрець — людина духу, адже чи не єдиний у всій Європі був практиком», — розповів він.

Під час зустрічі в бібліотеці Хитрук поділився мовознавчою історією. В одній із закордонних поїздок він познайомився з москвичкою, яка чула про народ у Центральній Європі, що досі розмовляє санскритом. Коли вона запитала, хто це і скільки їх, дослідник відповів: «мільйонів із 25–30 набереться, але вони і самі не розуміють, якою мовою говорять». Здивування жінки було величезним, коли вона дізналася, що йдеться про українців. Хитрук навів приклади спорідненості: родас — родина, бгратар — брат, град — радіти, дала — доля, деві — діва, джані — жінка, лад — лад, тата — тато. Після цього нова знайома вирішила вивчати українську.

Окремо Хитрук зупинився на медитації та українських символах. Він нагадав, що Сковорода практикував «богомисліє» — давню форму медитації. Дослідник також згадав, що українців у давнину називали «сітархами» (звідси англійське «сіті»), а свастика, якій близько 3 мільярдів років, присутня на українських рушниках і трипільських глечиках. У бібліотеці Хитрук провів колективну медитацію для пробудження енергії «кундаліні» — духовного зв’язку із землею. На завершення він закликав читати Сковороду, бути відкритими, не злопам’ятними та не забувати про медитацію.