У Тернополі донькам загиблого воїна Андрія Федорківа вручили пам'ятні годинники

Міський голова Тернополя завітав на урок історії у школу №4, де навчаються Аліна та Олександра Федорківи, і передав їм годинники від міської ради та громади.
Тернопільський міський голова Сергій Надал відвідав урок історії у Тернопільській загальноосвітній школі №4. Приводом стала не лише освітня тема: у цьому закладі навчаються доньки загиблого захисника України Андрія Федорківа — Аліна та Олександра.
Заняття мало назву «Лічба часу в історії». Школярі вшанували пам'ять військового хвилиною мовчання. Дівчата, які здобувають освіту у четвертому та п'ятому класах, отримали від Тернопільської міської ради та громади пам'ятні годинники.
«Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Героя — Андрія Федорківа, який загинув, захищаючи Україну. Він віддав своє життя за те, щоб його діти, їхні однокласники та всі ми могли жити у вільній і незалежній державі», — зазначив Сергій Надал.
Звертаючись до сестер, міський голова наголосив, що ці годинники мають стати для них знаком пам'яті про батька та підтримки з боку громади.
«Олександро та Аліно, ці годинники — від усієї Тернопільської громади на знак пам'яті про вашого тата. Хочу, щоб ви завжди відчували підтримку своїх однокласників, учителів і всього міста», — сказав він.
Андрій Федорків народився 10 листопада 1983 року в Тернополі. Навчався у Тернопільській класичній гімназії, згодом здобув освіту у Тернопільському національному економічному університеті. Разом із дружиною Оленою розвивав сімейний бізнес.
На початку березня 2022 року чоловік добровільно став на захист України. Служив стрільцем-санітаром у Збройних силах України. Загинув 28 травня 2022 року під час виконання бойового завдання у селі Ольгівське Запорізької області. Йому було 38 років.
Захисника поховали 31 травня 2022 року на Пантеоні Героїв Тернополя. У серпні того ж року Андрію Федорківу посмертно присвоїли звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Історія родини Федорківих — один із багатьох прикладів того, як громада намагається підтримати дітей полеглих воїнів. Час, який на уроці вимірювали школярі, для цих двох сестер має особливе значення: відлік без батька триває вже понад два роки, і кожна така зустріч нагадує, що місто пам'ятає про його внесок.
Читайте також
Ще в розділі «Освіта»
- Автори на літеру Ф: повні тексти творів Федоріва та Фальковича
- Один навчальний день в онлайн-школі: як виглядає синхронний формат зсередини
- Рівне попрощається із двома Захисниками: Білоусом та Шеретюком
- Школам бракує майже 47,5 тис. комп'ютерів: Міносвіти та ЮНЕСКО шукатимуть ресурси далі
- Шкільні обіди безкоштовно: що гарантує держава з 2026 року





