Торф'яний смог на Львівщині: чим він небезпечний і як захиститися

Минулої доби рятувальники Львівщини загасили 10 загорянь в екосистемах на площі понад 3 000 квадратних метрів. Водночас у двох районах області досі триває гасіння підземних торф'яних пожеж. Найскладніша ситуація — у селі Зелів Яворівського району та селі Ситихів Львівського району.

Тління торфу — один із найскладніших видів пожеж: вогонь поширюється під поверхнею ґрунту, тому його важко виявити та загасити. Рятувальники змушені проливати осередки величезною кількістю води, щоб полум'я не перекинулося на суху рослинність, лісосмуги чи житлові будинки. Торф може тліти тижнями, а інколи й місяцями, навіть під снігом, і знову активізуватися навесні.

Головна небезпека для людей — інтенсивне задимлення. Як пояснює асистентка кафедри клінічної імунології та алергології ЛНМУ ім. Данила Галицького, практикуюча алергологиня Роксоляна Головин, під час тління торфу за низьких температур і браку кисню у повітря потрапляє велика кількість високотоксичних сполук і дрібнодисперсних частинок. Вони не затримуються природними фільтрами організму, проникають глибоко в альвеоли легень і звідти — у кровотік.

Вплив смогу поділяють на гострий та хронічний. Гострі реакції виникають одразу: сухий кашель, першіння в горлі, задишка, бронхоспазм. Гарячі мікрочастинки попелу спричиняють набряк і хімічний опік слизових оболонок. Хронічні наслідки розвиваються з часом: у людей із бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень дим провокує важкі напади ядухи. Смог також руйнує захисний бар'єр дихальних шляхів, що знижує місцевий імунітет легень і робить організм вразливішим до бронхітів і пневмоній.

Найбільше від задимлення потерпають діти — через вищу частоту дихання вони вдихають більше токсинів на одиницю маси тіла. До груп ризику належать також літні люди зі зниженими компенсаторними можливостями дихальної та серцево-судинної систем, люди з хронічними хворобами (астма, алергії, серцева недостатність) та вагітні жінки, бо кисневе голодування матері шкодить плоду.

Щоб мінімізувати ризики, лікарка радить обмежити перебування на вулиці, особливо вранці, коли концентрація смогу біля землі найвища. Вікна варто тримати зачиненими, а для провітрювання завішувати отвори вологою тканиною та регулярно її змінювати. Звичайні медичні маски не захищають від дрібнодисперсного пилу — на вулиці слід використовувати респіратори класу FFP2 або FFP3. У помешканні рекомендується робити вологе прибирання та вмикати очищувачі повітря з HEPA- та вугільними фільтрами. Дорослим варто пити 2–2,5 літра води на день для прискорення детексикації, а після повернення з вулиці — промивати ніс і горло сольовим розчином.

Рятувальники наголошують: запобігти пожежі значно простіше, ніж ліквідувати її наслідки, тож закликають мешканців не спалювати суху рослинність і сміття. Нагадаємо, у липні на Львівщині чотири тижні поспіль тривала ліквідація масштабних торф'яних пожеж у Львівському та Яворівському районах, і тоді місцеві мешканці скаржилися на густий смог.