97% київських шкіл почали рік у змішаному форматі: як організовано навчання у 2026 році

П'ятий навчальний рік в умовах повномасштабної війни українські школи починають із безпекових питань, що стали ключовою умовою очного навчання. Для батьків важливо, чи відповідає укриття нормам, скільки дітей воно може вмістити, як організовано перехід до безпечного місця та що відбувається з уроками під час тривог.

За даними Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації, у столичній мережі закладів середньої освіти (412 шкіл, ліцеїв, шкіл-інтернатів) навчальний процес із 1 вересня організовано за різними формами. У змішаному форматі працюють 97% шкіл, виключно дистанційно — лише 3%. Це переважно заклади без власних укриттів, які не мають можливості облаштувати їх на своїй території.

Загалом у столичних школах навчаються понад 248 тисяч учнів. Понад 45% із них (переважно молодші школярі) відвідують заняття очно в укриттях, майже 30% — у змішаному форматі, понад 17% — дистанційно, ще 8% — за індивідуальною формою. Як зазначила директорка Департаменту Олена Фіданян, після першого тижня заклади поступово повертають учнів до очного навчання з урахуванням безпекової ситуації.

Вимоги до укриттів у 2026 році суттєво посилилися. Якщо на початку вторгнення використовували найпростіші укриття, то тепер базовим стандартом стали повноцінні протирадіаційні укриття або спеціалізовані підземні освітні простори. Серед ключових критеріїв — товщина перекриттів, розрахована на ударне навантаження, щонайменше два розосереджені евакуаційні виходи, герметичні двері та система фільтровентиляції. Також обов'язкові генератори з резервом роботи від 48 годин, стабільний інтернет-зв'язок, безбар'єрний доступ, стаціонарні санвузли, запас води щонайменше на дві доби та аптечки.

Окрім традиційних захисних споруд, держава запровадила механізм створення у школах так званих захищених просторів. Це тимчасове рішення для закладів без повноцінного укриття: приміщення в підвальних, цокольних або перших поверхах мають зменшувати вплив ударної хвилі та уламків, бути обладнані електроживленням, освітленням, евакуаційними виходами та доступом для маломобільних груп. Водночас такий простір не прирівнюється до повноцінної захисної споруди.

У 2026 році на облаштування шкільних укриттів у державному та регіональних кошторисах передбачено 5 млрд грн. Фінансування спрямовують на будівництво нових споруд, реконструкцію та капітальний ремонт наявних приміщень. У Києві 95% закладів освіти обладнані найпростішими шелтерами; за відсутності власного укриття школи використовують споруди сусідніх об'єктів господарювання, розташовані на відстані до 500 метрів.

Організація уроків під час повітряної тривоги залежить від технічних можливостей укриття. Застосовують два підходи: повноцінне продовження уроків під землею або адаптивний формат. У разі тривоги освітній процес припиняють, діти та вчителі організовано переходять до сховища. Якщо простір дозволяє, учитель працює з дітьми там; в інших випадках час використовують для повторення матеріалу, самостійної роботи чи консультацій.

Формат навчання залежить від безпекової ситуації в конкретному населеному пункті. У прифронтових регіонах — Харківщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Миколаївщині — час підльоту ракет вимірюється хвилинами, тому там переважає дистанційне та змішане навчання, а також будівництво масштабних підземних освітніх просторів на глибині 3–6 метрів, розрахованих на 500–1000 учнів. У тилових областях тривоги дають більше часу для переходу в укриття, тому там поширена змішана або повністю очна модель із позмінним навчанням. Школи часто коригують час початку занять через нічні тривоги, що переривають сон дітей.

Особливу увагу приділяють підготовці дітей до поведінки в укритті. Дитина має знати, що після сигналу тривоги потрібно припинити заняття, виконувати вказівки педагогів, організовано рухатися визначеним маршрутом і не повертатися за речами. Батькам рекомендують періодично проговорювати правила: миттєва реакція на сигнал, маршрутна дисципліна (без штовханини, тримаючись за поручні), поведінка всередині укриття (не залишати свій сектор без дозволу, не чіпати технічні вузли), повага до особистого простору інших. Також варто зібрати дитині «тривожний наплічник» із водою, перекусом, запискою з контактами та групою крові, ліками, павербанком.

Керівник закладу несе особисту відповідальність за освітню діяльність. Педагогічна рада самостійно ухвалює рішення щодо структури навчального року, режиму роботи, форм організації навчання та розкладу. Навчальний рік 2026/2027 триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року.