Сода й сіль замість відбілювача: як повернути тюлю білосніжний вигляд

Проблема знайома багатьом: навіть за регулярного прання біла занавіска поступово втрачає первісну білизну. Найшвидше це помітно саме на кухні, адже там тканина вбирає випари жиру та сторонні запахи. Іноді достатньо змінити підхід до прання, а не купувати нову гардину.

Перший крок — позбутися пилу ще до прання. Тюль добре витрушують, а якщо такої можливості немає, замочують приблизно на годину в прохолодній чистій воді. Це прибирає частину поверхневого бруду, який інакше залишився б у воді під час основного прання.

Далі готують розчин із розрахунку на кожен літр прохолодної води — по одній столовій ложці харчової соди та звичайної солі. Тобто для трьох літрів води знадобиться по три ложки кожного засобу. Сіль і соду ретельно розмішують, після чого тканину повністю занурюють у воду й залишають на одну–півтори години. Сода допомагає прибрати запахи та легкі забруднення, а попереднє замочування полегшує подальше прання.

Варто зважати на склад матеріалу. Якщо тюль виготовлений із дуже делікатної тканини, спершу варто перевірити рекомендації виробника на етикетці та протестувати спосіб на непомітній ділянці.

Після замочування тканину легенько прополіскують руками й обережно відтискають воду. Скручувати тюль не варто — тонке полотно можна пошкодити або деформувати. Далі його кладуть у пральну машину, додавши невелику кількість гелю для прання. Оптимальний вибір — делікатний режим або програма для синтетики за температури 30°C, якщо це дозволяє етикетка. Сильний віджим краще вимкнути, а от додаткове полоскання буде доречним.

Після прання вологу тканину не варто надовго залишати в барабані. Тюль можна одразу розвісити на карнизі або акуратно розкласти на сушарці. Під власною вагою вологе полотно поступово розправляється, тож після висихання складок на ньому залишається значно менше — і прасування зазвичай не потрібне.